Чорний квадрат, наклейки та ісландський мох. Редактор 12 каналу Сашко Бугаєнко. РОБОЧИЙ СТІЛ

Часом дрібнички на робочому столі розкажуть про людину більше, ніж портфоліо, досьє і навіть сторінка у вікіпедії.

Хтось, як Плюшкін зносить туди усе, що трапляється під руку, а іншим достатньо мати комп'ютер, записник і фото рідних.

Вишукували цікаве на столі випускового редактора «12 каналу» Сашка Бугаєнка.

Про те, що робить у шухляді робочого столу Сашка ісландський мох, чому не лишає свої відбитки на телефоні та чому він дизайн замінив журналістикою.


ЖУРНАЛІСТИКА – ЦЕ…

Колись було «донкіхотство», тобто нести якісь високі меседжі, боротися за щось хороше. Хоча насправді я в журналістику потрапив зовсім не через це. Тоді мені було потрібно щось змінити в своєму ж

Коли після школи я вступив на дизайн, мені набридло малювати і вирішив, що потрібно щось змінити. Тоді я попросив брата здати документи на факультет, де немає семестру вищої математики. Так я вступив на журналістику.

Він подав замість мене документи, навіть сфотографувався, щоправда пізніше мені довелося доводити, що то не я на фото. Насправді відразу асоціював себе із телебаченням, тому ніколи не друкувався у жодній газеті. Хоча це дивно для тих, хто закінчував журналістські ВУЗи.

НОУТБУК

Я на всіх робочих столах принципово ставлю зображення чорного квадрату. Це ще з тих давніх часів, коли на комп’ютерах було мало оперативної пам’яті. І коли ти ставив якісь картинки на робочий стіл, то робота комп’ютера від цього ставала трішки гіршою. А з чорним квадратом мене нічого не відволікає, бачу усі файли, до того ж чорний колір дуже спокійний колір для сприймання очима.

ТЕЛЕФОН

У мене китайфон «Xiaomi Mi A1». На ньому є можливість блокувати телефон відбитком пальця. Але я свідомо не лишаю своїх відбитків на ньому. Не тому, що боюся, що хтось вкраде, а тому, що не хочу, аби мої відбитки пальців могли «хакнути».

Я впевнений, що зовсім скоро ми всі будемо розраховуватися відбитками пальців, а не нашими телефонами.

На заставці у мене зоряне небо. Я дуже люблю гори, а така дрібниця, як заставка мені про них нагадує. На дзвінку стоїть alt-J – Deadcrush. Найчастіше розмовляю по телефону з коханою.

ЗВ'ЯЗОК

Я дуже не люблю переписуватися. Мені краще поговорити по телефону, а ще краще спілкуватися візуально. Справа в тому, що я кіноестетик. Із переліку соцмереж користуюся Фейсбуком, Інстаграмом і Телеграмом. Останній люблю за те, що там дуже багато класних каналів про літературу, науку, книжки.

В Інстаграмі стежу за своїми друзями. Туди заходжу раз у два дні, що на сьогоднішній день дуже дивно.

ІСЛАНДСЬКИЙ МОХ

Я дуже люблю якісь дивні чаї, особливо трав’яні. Роки два тому планував їхати в Ісландію, але не поїхав, тому що робота не відпустила. З тієї поїздки мені привезли пакетик ісландського моху. Всі, кому його презентували, пити той чай не могли, тому вони віддавали мох мені. Відтоді я став його фанатом. До того ж, це панацея від усіх хвороб, якщо в це вірити звісно.

РУКАВИЦІ

Якось ми з колегами приєдналися до загальноміської акції, коли прибирали місто. Тоді поїхали до Луцького замку, де назбирали понад 12 мішків сміття.

БЛОКНОТИ

Блокнотів у мене багато, але користуюся трьома-чотирьома. Один блокнот – чернетка, інший – робочий, і є більш особистий, який роботи не стосується. Всі вони в мене вже дуже давно, і за життя я повністю не списав жодного з них. У мене вони або розвалюються через вік, або їх десь гублю, або просто закидаю.

НАКЛЕЙКИ

Є у мене логотип дизайнерки одягу Аліни Гаєвої. Якось зустрів її на «Всі свої» - це такий івент, де продають виключно українські бренди. Хотів придбати у неї сорочку, але мого розміру не було, так вона мені наклейку дала.

Є також наклейка із фото моєї подруги, яку зробили на фестивалі «Мама Африка».

Текст Анастасія КАЧИНА
Фото Ірина КАБАНОВА