Секретна ручка і «Хацапетівка» в телефоні. Роман Романюк. РОБОЧИЙ СТІЛ

Часом дрібнички на робочому столі розкажуть про людину більше, ніж портфоліо, досьє і навіть сторінка у вікіпедії.

Хтось, як Плюшкін зносить туди усе, що трапляється під руку, а іншим достатньо мати комп'ютер, записник і фото рідних. Вишукували цікаве на столі директора Волинського обласного центру зайнятості Романа Романюка.

Про те, чому чиновник рідко відписує у Фейсбуці, чия фотографія стоїть на його робочому столі та хто приносить до кабінету Романа Романюка солодке.

МОЯ ПРОФЕСІЯ – ЦЕ...

За цей рік (і навіть трохи більше) я сотні разів пересвідчився, що обласний центр зайнятості - це дуже цікавий напрямок роботи.

На будь-якій посаді може бути або комфортно, або ж нудно. Все залежить від внутрішнього бажання, бо людина може або працювати, або ж відбувати час. Я відношу себе до молодих і активних людей, тому відбувати час на посаді не буду.

Сам ставлю собі завдання і визначаю цілі.

Державна служба зайнятості - цікава, бо це комунікація, стосунки та конкретна робота з роботодавцями. А роботодавці – то увесь бізнес, починаючи від бюджетоутворюючого, закінчуючи підприємцем-початківцем.

«ДОМАШНЄ» ФОТО

Вона проста, неякісна, зроблена на звичайному кольоровому принтері. Але в тому й родзинка – у простоті. Ця фотографія мені якась така домашня, жива, практично реальна. Моєму старшому сину дев’ять з половиною років, а меншому буде шість. Вони у мене хороші, виховані, файні хлопці. Хоча, як в мене можуть бути бешкетники? (сміється, - ред.)

УЛЮБЛЕНА РУЧКА

Мені дуже важливо, аби все лежало на своєму місці. У мене є ручка, якою підписую папери вже протягом десяти років. Секретар навіть каже, що вже перестали випускати такі заряди, і я, відверто кажучи, починаю хвилюватися (сміється, - ред.). От різні папірці, скріпки, записники перекладати можу, але ця капілярна ручка завжди мусить лежати на своєму місці.

ЦУКЕРКИ

На роботі я запровадив систему мотивації для своїх підлеглих. У нас тут 67 працівників, які часто приносять стоси пошти, яку я маю підписати. Часом вони лінуються вичитувати документи, тому мені доводиться багато часу витрачати на вичитку документа та його правку. Тому й вирішив, що за неправильно оформлений документ мої працівники приносять жменю цукерок, грубе порушення при підготовці документів – кілограм цукерок. Ці солодощі не виходять за межі двох кабінетів і вгощаю я ними всіх, хто сюди заходить. Це такі собі солодкі штрафні санкції (сміється, - ред.). Пригощайтеся!

ТЕЛЕФОН

У мене Samsung A5. На дзвінку - мелодія українського композитора Мирослава Скорика (цікаво, що написана вона до радянського фільму «Високий перевал», а пізніше використана у сучасному фільмі «Доярка із Хацапетівки», - ред.).

На заставці фотографія, яку я зробив на волинському тюльпановому полі цього року. Тоді зібрав всіх своїх працівників, і ми поїхали туди на відпочинок.

Найчастіше спілкуюся телефоном з колегами і друзями. Приміром сьогодні телефонував однокласник Вадим, в якого син народився. Хоче взяти мене за кума, а на тижні випити пива (сміється, - ред.). Мені дуже незручно носити телефон у чохлі, тому відразу його зняв.

Телефон – це лише частинка робочого моменту, а не аксесуар.

З додатків користуюся Вайбером, Телеграмом, Вотсапом. Меседжер на телефон навмисне не скачував, бо вистачає й тих трьох додатків, які забирають багато часу.


КОМП’ЮТЕР

Заставка стандартна й проста, бо вона не відволікає мене. Тут у мене завше трохи документів... Увесь час борюся із собою, бо є звичка накидати все, а потім фільтрувати годинами.

У браузері - три закладки: "Волинь24", "Волинські новини" і "ВолиньPost". Новини дізнаюся здебільшого тільки з цих інтернет-видань.

ВАЗОН

Коли я прийшов на посаду, цей вазон вже стояв на цьому робочому столі. Не позбувся його, бо він не викликає в мене жодних негативних емоцій. Знаю дуже багато людей, які фанатіють від зелені в приміщеннях, розвішують вазони на кожній стіні, але я не з таких. Абсолютно спокійно ставлюся до вазонів, тому й залишив цю пальму.

ЗАПИСНИК

У мене є один записник-щоденник, де записую плани на прийдешній день або тиждень. Хоча я не з тих керівників, який все пише в записники, уся інформація - в голові. Це може не зовсім правильно, але…

ВІЗИТКИ

Маю дуже багато візиток. Найновіші лежать на робочому столі, а решту поскручував резинками і заховав у стіл. Тут що тільки немає...

Дуже незручно носити з собою упаковку візиток, бо ж набагато зручніше носити один телефон, який може вмістити безлімітну кількість контактів. На мою думку, візитка – це такий елемент дотику до людини, але нащо шматок папірця, якщо є телефон?

ІКОНИ

Це подарунок від соціальних партнерів центру зайнятості. Подарували її, здається, на 100 днів мого перебування на посаді директора.

Насправді, мені дуже дорога ікона, яка висить над робочим столом. На свято Водохреща до нас приходив священик, який вдало відзначив, що біля робочого місця рідко можна побачити ікону, бо здебільшого вішають портрет Президента чи натхненника України Тараса Шевченка. В мене також вони є, однак переконаний, що над робочим столом мусить висіти саме ікона. У мене - саме ця.

Анастасія КАЧИНА
Фото автора.