Там, де в Луцьку «п'ють» кров. Репортаж зі станції переливання

Четвер. 14 червня. Всесвітній день донора крові. …О 9-й ранку у Волинській обласній станції переливання крові вже майже 20 бажаючих стати донором.

Серед них лучанин Микола Грицай, який здав кров вже понад 80 разів. Чоловік зізнається, що разом з дружиною здобули звання заслужених донорів крові понад десять років тому.

Поруч із Миколою вже вдруге здає кров рідний брат депутата Волинської облради Михайла Імберовського Сергій. Каже, що востаннє був у станції переливанні крові ще у 2005 році. Сьогодні ж прийшов сюди спеціально, аби здати кров жінці, яка лікується у медзакладі в Боголюбах.

Працівники кажуть, для них 14 червня – будень буднем. А щоб святкувати, чекають неділі. В неділю – День медичного працівника.


ЖІНКАМ ПІСЛЯ 55 ЗАБОРОНЕНО…

Що треба для того, щоб стати донором? Найперше - пройти як мінімум чотири «локації». Кожен, хто переступає поріг станції переливання крові, починає із донорського відділу, де медреєстратор Наталія Надашкевич звіряє дані потенційного донора із комп’ютерною базою. До неї приходять із документом, який засвідчує особу та її вік.

«Якщо людина раніше була донором, то у базі є вся інформація про її групу крові, хвороби. Перевіряємо і терміни, зокрема після попередньої здачі крові мусить пройти два місяці», - каже медреєстратор.

Вона розповідає, що донором може стати кожна людина, якій виповнилося 18 років. Чоловіки здають кров до 60-ти років, а жінки до 55-ти.

ШИБА, ШПИГА, БОЖИДАРНІК…

Наталія Надашкевич каже, що серед постійних донорів – Богдан Шиба (екс-мер міста Луцька), Олександр Плісецький (засновник ГО «Краплина життя»), Тарас Божидарнік (професор ЛНТУ), Павло Шиба (син Богдана Шиби) та Петро Шпига (начальник поліції Волині) та Олександр Пирожик (заступник голови Волинської облради).

Після реєстрації потенційного донора обстежують у клінічній лабораторії, де беруть кров з пальця, аби визначити групу крові, резус та вміст гемоглобіну.

Чи «придатна» людина до здачі крові, вирішує терапевт. Він оглядає донора, вимірює пульс та температуру. Окрім цього, важливо знати, чи не хворіла людина на туберкульоз чи гепатит. Цей же лікар визначає, скільки крові чи плазми можна взяти у донора.

Завідувач донорським відділенням Любов Максимюк розповідає, що за один раз людина може здати не більше 450 грамів крові. Донора, який здає кров на постійній основі і має хороші аналізи, за бажанням можуть перевести на здачу плазми.

Щоправда, ця процедура проходить за допомогою спеціального апарату і об’єм крові тут дещо більший: чоловікам – 600 грамів, а жінкам – 400 грамів плазми.

НА ВСЮ ВОЛИНЬ – П’ЯТЕРО ЗАСЛУЖЕНИХ

На Волині є майже три з половиною тисячі почесних донорів крові України. Почесним донором вважають людину, яка здала кров не менше 40 разів, або плазми не менше 60 разів. Привілеїв від звання донор не має, щоправда, за словами медпрацівників станції, переливання крові, їм мусять доплачувати 10% від мінімальної пенсії.

Також є п’ять заслужених донорів України по Волинській області – це люди, які здали кров більше сотні разів. За умови, що щоразу донор здавав не менше 450 міліграмів крові.

Серед заслужених донорів лучанин Юрій Деркач, який здав плазму майже 550 разів та Богдан Шиба, який за 38 років здав майже 43 літри крові.

КРОВ ЗБЕРІГАЮТЬ НЕ МЕНШЕ ПІВРОКУ

Старша медична сестра Наталія Пітальова розповідає, що цільна кров у медзакладах не використовується. Її ділять на компоненти і зберігають у відділі експедиції не менше шести місяців.

Через півроку, зробивши замовлення, медичний заклад направляє карету швидкої до станції переливання крові. Звідти довірена особа забирає потрібну групу крові чи її компоненти до лікарні.

***
Після здачі крові донору дають талончик на харчування у їдальні сусіднього коледжу технологій та бізнесу. На руки донори отримують і довідку-звільнення з роботи чи навчання на два дні (безпосередньо у день здачі крові та додатковий, який можна використати у будь-який момент).

Анастасія КАЧИНА.
Фото автора.