«Ублюдоньки!» – луцька зоозахисниця про тих, хто «плодить вдома тварин»

Люди, які не контролюють розмноження своїх домашніх котів і собак, сприяють тому, аби в Україні і далі витрачалися величезні бюджетні кошти на боротьбу із проблемою безпритульних тварин, - вважає луцька зоозахисниця Вероніка Федосова-Цибульська.

Волонтерка обулинася після того, коли побачила, як під оголошенням про бажання завести кошення відгукнулося більше двох сотень бажаючих віддати тварину.



Вероніка Федосова-Цибульська пише:

“Пост дівчини в одній із груп про бажання взяти "в добрі руки" кошеня. Під ним станом на зараз - 229 (ДВІСТІ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЬ) запропонованих конкретних кошенят + коменти "маю кошенят". Тобто, це ще пару десятків.

Питання: куди усі ті, хто плодить вдома тварин, планує подіти таку кількість тварин? Так, невелика частина із запропонованих - це знайдені на вулиці чи підкинуті. Але вони теж народились у таких "власників домогосподарств".

Під іншим подібним постом напередодні - був такий же фестиваль традиційної української щедрості.

Більшість домашніх приплодів опиняється на вулиці, або в руках інших таких самих БЕЗВІДПОВІДАЛЬНИХ власників, яким просто ВСЕ ОДНО. І кожне таке роздане "безкоштовно в добрі руки" кошеня стає джерелом безпритульності – бо народжує потім десятки інших.

Отаке середньовічне невігластво - то благодатний чорнозем для створення комунальних служб відлову, "життєво необхідних місту" та "комунальних притулків", які фінансуються з місцевих та державного бюджету мільйонними коштами УСІХ громадян країни.

Бо виправдань існування корупційних схем та схем видоювання коштів з бюджетів завжди вистачить - з такою кількістю тварин на вулицях! І "проблему безпритульних тварин" вирішувати державним коштом ой як вигідно в нашій країні - без роботи і без зарплати ніколи не залишишся;)

Дай вам всім Бог здоров’я, ублюдоньки!

Але я не хочу, щоб МОЇ кошти, сплачені податками, отак спускали в унітаз, коли мої батьки-пенсіонери все життя прожили в цій країні і мають десятки років робочого стажу , але отримують злиденну пенсію!

В тому числі і через те, що по-українськи традиційно іншим 99% - ВСЕ ОДНО, і плодити кошенят та цуценят - то "природньо, а стерилізація - то гріх", або "завезу в гОрод викину: там якось проживе чи хтось підбере".

P.S. Не думайте, що це тільки про тварин. Коли я зазирнула за куліси українських державних інтернатів та дитбудинків - то і там процвітають українські традиції: народжує самка людини 3-5-10 дітей, віддає їх на виховання в дитбудинок, оформляє собі статус одинокої мами та малозабезпеченої сім"ї, отримує державні допомоги і виплати, а дітьми займається держава. Прекрасна схема , заснована на українських традиціях".