82-літній волинянин плете кошики для вдів. ФОТО

Микола Чих з села Велимче Ратнівського району на старості літ став плести кошики і в’язати віники.

Підупало здоров’я, сили не вистачало за плугом ходити і косою орудувати. Тепер господарює син, але 82-літній дідусь не сидить вдома, склавши руки, і майструє, щоб бути корисним і своїй сім’ї, і односельчанам. Про це у четвер, 12 липня, пише газета «Вісник+К».

Микола Степановича зростав сиротою. Мама померла, ще коли він зовсім малим був, а тато одружився вдруге, привівши мачуху у хату, і помер через чотири роки. П’ятеро сиріт розібрали чужі люди і родина.

Микола не може згадати без сліз своє сирітське життя. Жив у найстаршої сестри Явдохи, пас корів. А потім його забрала сестра мачухи – вона добра була.

Зі своєю дружиною прожив у парі майже 60 років у мирі, злагоді і любові. Виростили четверо дітей, найстарший син захворів і помер у 17 років. Радіють внукам, яких десятеро, та правнукам, а мають їх уже восьмеро.

Кілька літ тому, коли не мав здоров’я господарювати, надумав Микола Степанович робити кошики і в’язати віники. Поки плете, згадує вдів-односельчанок. Перебирає у пам’яті, як та чи інша живе, чи самотня, чи має підтримку. Якійсь з них занесе свої вироби сам, іншій передасть – село ж то велике, а декого дорогою побачить і подарує кошик з віником.

«Вдовам важко. Шкода мені таких людей. Хто їм допоможе? Я хоч кошика з віником зроблю для них, - ледве стримуючи сльози, каже дідусь. Знаю, що кажу. Найважче вдовам і дітям-сиротам».

Микола Чих пішки або велосипедом, чи й коника запряже, їде по лозу. Наламає-нарубає гілля берези – і робить віники, такі необхідні у селі. Далеко не кожен думає про вдів і про їхню стражденну долю, а Микола Степанович і його дружина віруючі люди, тож дотримуються релігійної мудрості: найперше зроби вдові, а тоді вже собі.