Вегетаріанка Марта і директорська кішка: мешканці Луцького зоопарку. ФОТОПРОЕКТ

Луцький зоопарк – це більше півтисячі тварин, звуків та імен. Звіринець розташований в центральному парку міста і займає 4,2 гектара землі.

Історія зоопарку почалася 39 років тому – у 1979-му. У 2015 звіринець повністю реконструювали, після чого його по праву називають найкомфортнішим місцем відпочинку для лучан.

Із 2012 року комунальне підприємство очолює Людмила Денисенко. Вперше вона прийшла до зоопарку ще будучи студенткою, а це більше 20-ти років тому.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Обличчя Луцького зоопарку. ФОТОПРОЕКТ

Нині тут 110 видів тварин, а загальна кількість становить більше 500. Цікаво, що майже кожне звіря, яке тут проживає, має власне ім’я та історію. Є тварини, які потрапляють до зоопарку вже з іменами, але здебільшого вигадують їх працівники звіринця. Для того, аби тварина швидко звикла, ім’я мусить бути коротким і мати небагато складів.

Інтернет-видання «Волинь24» підготувало особливий фотопроект: мешканці Луцького зоопарку.

ВЕДМЕДИХА МАРТА

Вона довгий час мешкала у невеличкій клітці на заправці. Ведмежа поїли алкоголем, аби опісля розважати відвідувачів. Врятували ведмедя журналісти телеканалу Інтер, а згодом передали у Луцький зоопарк. Тепер Марта часто розважає гостей зоопарку: вона натягує старий скат на голову, використовуючи його як хулахуп (спортивний тренажер, обруч, - ред.).

У раціоні ведмедів зоопарку є риба, варене м'ясо, сало, крупи, мюслі та варення, однак Марта – вегетаріанка: їсть лише овочі, фрукти та булочки.

ТИГРЕНЯ ТРІША

Тигреня Тріша, яке два місяці тому народилося у Луцькому зоопарку, стало улюбленцем публіки: чимало гостей прямують до звіринця, аби поспостерігати за маленьким хижаком.

Батьків пухнастика амурських тигрів звуть Тамерлан та Аіда, а тому директорка зоопарку хотіла, аби чотирилапий мав міфологічне ім’я Гера. Однак назвали тигреня на честь його бабусі, яка проживає у Київському звіринці.

ПОНІ ДЖОРЖ

Він був придбаний за гроші, які відвідувачі зоопарку залишають на благодійність. Людмила Денисенко каже, що людям важливо бачити результат вкладеної гривні, тому суму коштів витратили не на корм чи на інші потреби комунального підприємства. Так, поні на той час в зоопарку не було, тому вирішили придбати саме цю тварину.

ЛЕВИЦЯ ДАШКА І КОРОЛЬ ЗВІРІВ НІК

Дашка прибула до Луцького зоопарку з Ялти, а Нік із Миколаєва. У день кожен з них з’їдає 8-12 кілограмів м’яса, однак раз в тиждень у них є «розгрузочний день». Цікаво, що лев настільки кохає свою співмешканку, що часто не пускає до неї доглядачів. Саме тому часто працівники зоопарку розділяють подружжя у різні вольєри, аби погодувати Дашку.

БЛАГОРОДНИЙ ОЛЕНЬ МАРЧИК

Оленя назвали Марчиком, бо прибув він до Луцького зоопарку в березні. Коли у нього виростають роги, то поводить себе дуже агресивно та різко. Коли ж їх скидає – дуже милий та ручний. До слова, скинуті роги у звіринці використовують на екскурсіях для незрячих людей, коли слабозорі на дотик можуть відчути та уявити конкретну тварину.

СІМЕЙСТВО ЕМУ

Вольєр ділять самець та дві самки. Цікаво, що у них – матріархат. Самки часто з’ясовують стосунки, аби вирішити, хто із них двох головна. А ось висиджує яйця самець: сам перевертає, підкочує і навіть відкочує.

ЗЕЛЕНІ МАРТИШКИ

Одну із кліток зоопарку ділить сімейство зелених мартишок: Аватар, його сестра Санта та батьки Федя та Ліма. Першу назвали Аватаром тільки через те, що при народженні він мав насичено синій колір. Його ж сестра народилася на католицьке Різдво, звідти й ім’я Санта.

ОСЛИХА ЛЄРА

Африканського осла назвали Лєрою на честь охоронця зоопарку. Вона народилася вночі, коли на зміні був Валерій, і який, фактично, приймав пологи у ослихи. Так, під його ретельним наглядом з’явилася на світ Лєра.

ЛЕБІДЬ СЕПАРАТИСТ

На території звіринця є 5 чорних і 12 білих лебедів. Однак ім’я має тільки один з них. Сепаратистом його назвали через те, що він надто буйний: б’є, шипить та кидається на інших лебедів. Щоб «покарати» розбишаку, його поселили разом з пеліканами.

ДИРЕКТОРСЬКА КІШКА МИШКА

Під опікою директорки звіринця не тільки тварини, які мешкають у вольєрах та клітках. Поруч її кабінету завжди сидить сіраа Мишка. Кицьку віддали до звіринця її ж господарі, бо та поїла кроленят. Відтоді Мишка їсть лише хліб, однак наглості у неї хоч відбирай…

«Усі називають її директорською кішкою, бо я її дуже люблю. Вона єдина з тварин, хто дозволяє собі заходити до мого кабінету, і котів ганяє… Словом, знає, що їй за то нічого не буде, бо «під охороною директорки», - сміється Людмила Денисенко.

Текст: Анастасія КАЧИНА
Фото: Ірина КАБАНОВА

Передрук заборонений.