Волиняни отримували «святі листи». КОЛИ НЕ БУЛО ІНТЕРНЕТУ

1958 рік, пік комунізму, а у волинських селах люди отримують так звані «святі листи» від віруючих. Так, доярка із села Куликовичі, що на Маневиччині, так обурилася «святому листу», що написала статтю в газету.

«Раніше я чула про такі листи, але сама не одержувала, - емоційно пише доярка Н. Шабаєва у газеті «Радянська Волинь» від 10 серпня 1958 року.– Мої рідні ніколи ні до яких «божих людей» ні з якою симпатією не ставилися, отже, адресу мою дати не могли. Тоді – хто ж?».
Волинянка обурюється тим, що її земляки вірять у Бога, в силу молитви.

«Наш спільний порятунок – від ядерної катастрофи, від різних епідемій і стихій в наших руках, руках всього людства і аж ніяк не в «руках божих» та всіляких «святих листах» та їм подібних», - зазначає.

А ще розповідає про те, що в селі Куликовичі на свята люди не виходять полоти буряки.

«За два роки життя в селі довелося мені багато чого в цьому зв’язку побачити і подумати. Взяти хоча б свято «вознесення», яке припало на робочий день – четвер. На роботу прийшли лише «штатні» тваринники і механізатори. Ще ж день тому, здається, буряки полоти виходили геть всі. Навіть працівники бухгалтерії, всі спеціалісти були в полі з сапками. …А в день «вознесення» на полі мало кого побачиш.

Лише паска, буває, забирає три дні посівної. А далі «вознесення», «трійця» - гаряча пора прополки, косовиці. Дивну позицію займають при цьому наші партійні і профспілкові керівники, голова виконкому сільської Ради. …У клубі не було прочитано жодної лекції на ці теми, взагалі на атеїстичну тематику. Якщо й десь значаться вони, то хіба лише на папері», – пише в листі до газети.

Із того часу чимало води стекло. Нема колгоспних буряків. Зате є змога вірити і молитися у храмі. Цікаво знати, як склалася доля доярки Шабаєвої і колгоспу з гучною назвою «Шлях до комунізму»?...

Підготувала Олена ЛІВІЦЬКА.