То є хліб, то нема хліба… ВОЛИНСЬКІ БУЙДИ

90-ті. Поставили в селі ларьок зі снікерсами.

Прийшов дід, питає:

– Хліб є?

– Нема.

– І що то за магазин такий, що хліба нема, – обурювався дід і йшов геть.

Наступного дня – те саме. Через день – те саме. Так цілий тиждень.

А всі тоді по селах хліб пекли вдома. У магазинах попиту не було, то його й не продавали.

Аж тут вирішили привезти з райцентру лоток. Раптом будуть купляти.

День той хліб лежав, черствів, ніхто й буханки не попросив. Вже перед закриттям прийшов до ларка знайомий дід.

– Хліб є?

– Є!!! – з радістю вигукнула продавчиня.

– То є хліб, то нема хліба, – пробуркотів дід і пішов геть.

Святослав ЛЕСЮК