«Він живий!»: на Волині мати 37 років чекає сина з Афганістану

Мешканка хутора Підманове Шацького району, що на Волині, Ганна Хомич уже 37 років не вірить у смерть сина Володимира, який загинув у 1981-му.

Про це пише Ніна Романюк на шпальтах Укрінформу.

Тридцять літ батьки не ставили пам’ятник на його могилі, й тільки зовсім недавно дали дозвіл на його встановлення місцевій владі.

Вони вважали сина живим та були переконані, що в могилі поховали невідомо кого, бо тіла сина у труні точно не було.

За розповідями товаришів, машина Володимира Хомича нібито зірвалася у прірву, отож хоронити не було що.

Усе подальше своє життя батьки присвятили пошукам сина, бо всі екстрасенси й гадалки в один голос стверджували: він живий. Кожні півроку вони приїжджали до Луцька, писали заяву в Червоному Хресті – й чекали.

Розшуком безвісти зниклих у радянські часи займалася тільки ця організація, вона вела перемовини, домовлялася про викуп і т.д. І вся інформація була практично закритою, бо на афганську тему було накладено суворе табу, яке зберігалося навіть у перші роки української незалежності. Можна було добути інформацію про всі військові конфлікти, стихійні лиха, тільки не про Афган.

Хомичів обнадіювали: "Ждіть. Моліться і надійтеся. А може, він втратив пам’ять і взагалі не знає, хто він і звідки".

Батько Володі відійшов у вічність недавно. А мати ще чекає, просячи у Бога здоров’я для свого сина. І щоб дав таки вісточку про себе.

Нагадаємо, в Афганістані нібито знайшли зниклого безвісти 30 років тому мешканця села Велика Глуша Любешівського району Ігоря Білокурова.

Однак учасники експедиції, які бачили чоловіка пізніше, запевняють, що швидше за все це не Ігор Білокуров.

Втім учасники іншої експедиції кажуть, що перш ніж робити висновки, треба дочекатися резулььтатів ДНК-експертизи.