Як волинянка спить із бджолами. ФОТО

Надія Конечна з Баєва Луцького району 10 років займається бджолярством.

Баївські старожили згадують, мовляв, споконвіків у селі завжди займалися бджолярством і на кожному столі жителів красувався запашний медок – цілющий оздоровчий продукт, – пише Волинь-нова.

Пригадують і те, що не забулися часи, коли, чи не на весь район славилася колгоспна пасіка – добротна і доглянута, а давав тут усьому лад сільський пасічник Іван Єрофейович Гураль.

Тягнулися до нього люди, вчилися, започатковували свої бджолярські справи і переконувалися, що ліпшого заняття для душі не знайти. Серед них – Зосим Мельничук, Іван Душак, натхненники створення у Баєві першого на Волині Музею бджільництва.

Прикипіла душею до бджілок-трудівниць, такаж невтомна і працелюбна, з юнацькою іскоркою в очах, з добротою у серці, творча й енергійна – Надія Кирилівна Конечна, яка цьогоріч у свій пасічницький календар вписала 10 років улюбленого заняття.

Насичений період життя Надії Конечної розпочався, коли, перебуваючи на заслуженому відпочинку, на майновий пай придбала два вулики. Відтоді, зізналася, смак життя відчула по-новому, настільки захопила її бджолярська справа. З часом набула ще вуликів.

Нині у бджолярки 24 рамкові вулики-лежаки і кожен має свою назву. Зокрема, Вікна, Соти, Приймак, Зосим, Регіонал, Білорус, Антун та інші. Вирує життя у вуликах, збільшуються сім’ї-рої, біля яких роботи – непочатий край.

А ще здійснилася заповітна мрія бджолярки – у затишному куточку господарської садиби, серед пишних берізок і розлогої вербички, у медоносних квітах стоїть ошатний дерев’яний апібудиночок для лікувального сну на бджолиних вуликах.