Волинянин вирощує кавуни-гіганти

Василь Гурський із села Глухи Старовижівського району вже 15 років вирощує кавуни.

Він закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, працював учителем молодших класів, пізніше землевпорядником, а нині — на пенсії і вже 15 років разом із дружиною Світланою Володимирівною вирощують на власному городі кавуни, - пише Волинь-нова.

Зацікавився цією справою випадково. Спробував — ​і вийшло. За стільки часу Василь Федорович досконало оволодів секретами баштану. Каже, що немає жодного року, коли кавуни не вродили б. До вибору сортів ставиться прискіпливо.

"У мене є кавун–кабачок до півметра довжиною, білий медовий овальний, білий медовий круглий — ​усього шість сортів. І всі дають хороший урожай", - розповідає чоловік.

Город Гурського невеликий — ​усього 3 сотки. Але з них він назбирує цілий причеп урожаю. Найбільший плід виростав вагою 16,5 кілограма. Частину продає, найменші кавунці згодовує худобі, а решту смакує вся сім’я.

"У нашому селі живуть люди родом із Херсонщини. То вони кажуть, що мої кавуни смачніші, аніж тамтешні. Принаймні в них немає жодних нітратів, підживлюємо тільки органікою", — ​каже Василь Федорович.

На зиму господар удобрює поле гноєм (бажано кінським). Навесні садить насіння в канавки, які посипає деревним попелом і щедро поливає теплою водою.

"У середині квітня висіваємо під плівку (не під агроволокно). Тоді ж частину садимо розсадою, яку вирощуємо заздалегідь. Аж до червня тримаємо накритими, поки не починають плестися і цвісти. Тоді відкриваємо. Головне при вирощуванні кавунів — ​зловити перше тепло", — ​наголошує чоловік.

Ця культура любить дерново–підзолисті і зв’язно–піщані ґрунти. На глині кавуни не дуже ростуть, бо вона тримає багато вологи, а від цього загниває коренева система, починається фітофтора. Бореться з нею господар народними засобами: на 7 літрів води додає 3 літри сироватки і 10 крапель йоду. Таким розчином і кропить свій баштан.

Уже дехто з односельчан Василя Федоровича зацікавився цією справою: з десяток глущуків вирощують кавуни. Гурського ж знають у 14 областях України, куди він висилає насіння.