Сірники, пластинки, фантики: що колекціонують відомі волиняни. ФОТО

Відомі волиняни колекціонують вінілові пластинки, коробки від сірників та навіть фантики.

Про незвичайні колекції місцевих віпів інформує Конкурент.

Ольга Бузулук, прес-секретар патрульної поліції у Волинській області



Взагалі з дитинства любила збирати різні цікаві речі. Фантики – то само собою було у всіх. Іграшками ми особливо не розкошували, все було просте і звичайне. А от нещодавно я знайшла листівки і записки 20-річної давності: новорічні, з 8 березня, з днем народження тощо. Вони такі радянські, смішні, але виписані почерком моїх однокласників, друзів. Я раніше їх збирала, і от вдома вони збереглись. Було цікаво їх перечитати через 20 років!

Також раніше збирала різні ручки, бо в період студентства відвідувала масу різних тренінгів та семінарів, де завжди роздавали тематичні ручки, блокноти, – таке я люблю. Маю купу таких блокнотів, і радо їх використовую, а потім не викидаю, до речі. Не знаю, чи це колекціонування.

Ще з дитинства люблю порядок, до педантичності, і бачу, що доньки теж схожі. Але в них зараз інші колекції, наприклад, котики з кіндерів, чи ляльки Lol, чи ще якісь невідомі мені слова.

Нині особливо нічого не колекціоную, хіба що книжки. Люблю книги про націоналізм, а також письменників Розстріляного Відродження. Маю багато різних збірок одних і тих же творів, навіть не всі ще прочитані.


Микола Яручик, депутат Луцької міської ради



Фото немає, але я колекціонував. Колись, в третьому класі, мені чомусь подобався такий виходив часопис "Народна справа". Це така газетка невеличкого формату. І я колекціонував всі тиражі. Газета була досить політична і розповідала про життєдіяльність.

Потім, вже забув назву, але знаю, що такий Кость Волиняка теж газету випускав якусь жартівливу. І я теж її колекціонував. А також я колекціонував любовні листівки з жувальних гумок Love is… Тобто це маленькі таки картинки надруковані. Я їх теж мав немало.


Назар Пащук, гуморист, учасник команди "Замок Любарта"



Наче нічого й не колекціоную, але у зв'язку з тим, що працюю ведучим, маю цілу колекцію метеликів. На фото – не всі. Ще близько десятка є. Формуватися колекція почала на початку кар'єри ведучого. А це близько 10 років тому. Улюблений метелик – це синій в крапочку, бо його подарувала дружина.


Анатолій Котлюк, медіа-менеджер



Я колекціоную сірникові коробки. Щодо кількості, то й реально не знаю, скільки їх. Вже точно дійшло до 1000 штук. Найстаріша коробка датується 1930-ми. Постійно шукаю і купую нові. Також дарують друзі, які знають про захоплення. Найбільше в колекції – експонати із Рівненської сірникової фабрики.

"Ось уже понад три роки мій улюблений експонат - сувенірний набір сірників із петриківським розписом, який мені подарував колишній директор "Волинських Новин" Григорій Недопад (нині перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Луцької міської ради – К.).

Він, до речі, подарував сороміцькі коробки, яких в мене лише три", - розповідав колекціонер ще у 2015 році "Таблоїду Волині".



Ігор Поліщук, радник голови міста Луцька


Я колекціоную платівки ще з університету. Зараз в колекції до 500 платівок з музикою від різних лейблів. Є дуже рідкісні й унікальні. Продовжую колекціонувати й зараз.

До речі, нещодавно Олександр Шараєв подарував мені на день народження платівку гурту Rainbow. Маю й програвача платівок – Technics SL 1210.


Андрій Сірук, засновник і директор компанії Artefact St.


Мети колекціонувати бейжди з конференцій не було. Просто якось так вийшло само собою. Перший бейдж був певно років 8-9 тому. Конференцій було дуже мало, тому вирішив зберігати на пам'ять. Наступні якось відкладались самі собою. Деякі просто вішались один до одного, а деякі зберігались як цінність.

Це такі як з офісу Google у Ірландії, з'їзд агентств Google центральної та східної Європи у Афінах та інші. Нині у колекції нарахував 42 бейджа. І тепер зловив себе на думці, якби знав, що буду їх колись рахувати і про це писатимуть, точно зібрав би більшу кількість, бо багато бейджів "не дожило".


Павло Данильчук, депутат Луцької міської ради


У ранньому дитинстві збирав, як і більшість дітей початку 90-х років, наклейки від жуйок, різні обгортки і все, що було рідкісним. У середніх класах мене вже зацікавила історія та археологія. Тож додому приносив все, що знаходив на сільських городах після оранок чи злив.

Це були і речі побуту – уламки глечиків, старовинні козацькі люльки, наконечники стріл, монети, тощо. Щось ще зберігається у батьківській хаті, а щось мама забрала в музей села. Також збирав різне каміння, яке мені в дитинстві здавалося рідкісним та цікавим. Щось про нього читав, але це захоплення не тривало і кількох років.

У дорослому віці більше не проявлялося бажання щось збирати чи, тим більше, професійно колекціонувати.