У Ковелі пенсіонерка перетворила власну квартиру на смітник. ФОТО

У Ковелі на вулиці Незалежності 82-річна перетворила власну однокімнатну квартиру на сміттєзвалище.

Що сталося із Вірою Остапівною, яка колись працювала у місцевій санстанції, сусіди не розуміють, повідомляє КовельPost.

Таргани, миші, купи мотлоху та сморід — така ситуація дошкуляла мешканцям сусідніх квартир багато років. Бабуся, яка вже довгий час мешкає одна, не пускала сусідів на поріг власної квартири та ніяк не реагувала на скарги й зауваження.

У квартиру, яка перетворилася на сміттєве звалище усякого непотребу, не могли потрапити й комунальники. Та все ж одного разу були змушені увійти, аби перекрити воду, яка лилася на сусідів через зіржавілу трубу. Таким чином до антисанітарії додалося ще й перекрите водопостачання.

Аби не стати заручниками ще більшої проблеми через відсутність води, сусіди вирішили вкотре поспілкуватися з Вірою Гаврилівною. Якимось дивним чином, але одній жінці - Олені Александрук, таки вдалося знайти спільну мову з пенсіонеркою, і та навіть дозволила увійти до квартири.

Дочка Олени мешкає у тому ж будинку, тож розповіла матері про проблемну сусідку. І та вирішила допомогти старенькій, а заодно й усім мешканцям під'їзду. Віра Гаврилівна розповіла, що боялася сусідів, розуміючи, що створює їм неабиякі проблеми. А сама навести лад у помешканні не мала сил та здоров'я. Захарастила квартиру власним сміттям після загибелі сина. Рідні у неї є, проте живуть далеко, тож навідуються не часто.

Бабуся, повіривши у добрі наміри Олени, дала згоду на “велике прибирання” своєї оселі, яке тривало кілька днів. У результаті з квартири пенсіонерки винесли близько сотні мішків (по 50 л кожен) різного мотлоху, харчових та побутових відходів. Потім зайнялися виведенням тарганів та мишей.

Пані Олена дякує за розуміння працівникам РЖКП №1 , які допомогли з вивезенням сміття та відремонтували трубу. Що цікаво, жінка завжди справно оплачувала комунальні послуги, тож заборгованості не має.

Віра Гаврилівна виявилася досить привітною і щирою жінкою і, у свою чергу, дякує Олені за допомогу. Каже, що тепер її оселя схожа на палац. Крім того, Олена з дочкою нині допомагають жінці з харчами, оскільки усе “добро”, яке роками накопичувала та зберігала у своєму господарстві пані Віра, довелося викинути.