Депутати облради хочуть продати приміщення Музею волинської ікони?*

Завтра, 26 вересня, на сесії Волинської обласної ради розглядатиметься питання про передачу приміщення Музею волинської ікони, що на вул. Ярощука, 16 у Луцьку, на баланс обласної ради. Що ж насправді стоїть за цими намірами?

У 2012 році згадане приміщення з ініціативи Бориса Клімчука передали Музею волинської ікони під фонди музею і реставраційну майстерню. Розташоване воно поруч – якраз навпроти музею. Згодом була вироблена документація. У 2017 році, після низки невдалих спроб, обласна рада таки виділила близько 1 млн грн на його ремонт, які на сьогодні майже освоєні, і до 1 грудня 2018 цього року підрядник гарантує завершити виконання усіх робіт. А відтак вже за два місяці там можна розміщувати фонди і розпочинати реставрацію ікон. Можна, якщо приміщення залишиться музею. А от як передадуть – вже буде неможливо. А там… можуть і продати, так само, як і книгарню «Освіта», або віддати для інших потреб. А це кілька соток землі і двоповерхова будівля у самісінькому центрі міста із вже готовим нормальним ремонтом, великим підвальним приміщенням, огорожею і кованими воротами. Доволі ласий шматок.

Такий висновок я зробив із відкритого листа працівників, розміщеного на сайті музею.

З нього дізнаємось, що депутати облради, які формують більшість, під час візитів цього року пропонували музею інше приміщення, ніби краще і більше, правда, безадресне і в далекій перспективі. А після відмови, як зазвичай, почалися перевірки: то ремонт не такий, то тендер з порушенням, то немає Wi-Fi, кондиціонерів тощо. Показали у ЗМІ купи будівельного сміття у дворі, хоча підрядник їх навмисно не вивозить, щоб було видно обсяг виконаних робіт. Врешті-решт на засіданні профільної комісії вирішили передати це приміщення на баланс комунального підприємства «Управління будинком обласної ради» – ніби для усунення недоліків. А от чи повернуть назад? Переконаний, що ніколи, бо проглядається певна схема.

Та й окремі депутати кажуть, що «пахне» продажем будівлі. А спроби її приватизації раніше уже були. Зупинити їх, друзі, може тільки наш розголос. Лише тоді вони можуть дати задню. Для годиться публічно відзвітують, що хотіли на краще, ніби дбають про музей, і одночасно будуть цькувати тих, хто ставив палиці в колеса. Але нехай буде так, ніж потім місто залишиться без музею, як і без книгарні «Освіта», на яку теж поклали око обранці громади. А в їхні добрі наміри я не вірю, бо якби насправді хотіли допомогти музею, знайшли б кошти на ремонт стін виставкових залів, які потріскані і в жахливому стані. А це і туристична привабливість міста, адже саме тут зберігається одна із найбільших православних реліквій України – Холмська Чудотворна ікона Богородиці.

Я не політик, а православний християнин, люблю цей музей і постійно його відвідую разом із сім’єю. Благодійний фонд «Рідна Волинь», який я очолюю, на продовження добрих традицій в силу можливостей допомагає музею. Зокрема, у 2015 році музей отримав від фонду фінансову допомогу: премію ім. Бориса Клімчука за збереження та реставрацію Холмської Чудотворної ікони Богородиці. А на початку 2018 року на прохання громадськості фонд викупив і подарував музею картину сакрального мистецтва художника Володимира Жупанюка про історію цієї найбільшої реліквії України – «Ікона Холмської Богородиці у подіях і фактах», де вона зберігається поруч із оригіналом. Тому я відстоюю те, чим дорожу, тобто музей.

Сьогодні у фондах музею тисячі експонатів, які потребують реставрації, 156 ікон відреставровані і не в експозиції, потребують ремонту стіни виставкових залів музею. Але чи цікавить доля цих реліквій, як і самого музею, окремих депутатів більшості облради, які на релігійні свята оббивають пороги церков у молитвах за неньку Україну? Питання риторичне. Шановні депутати, хочете допомогти – дайте музею гроші і припиніть цей «шахер-махер» та зніміть питання із розгляду завтрашньої сесії.

А нам, виборцям, варто задуматись.

Дмитро ГЛАЗУНОВ, голова благодійного фонду «Рідна Волинь»