Потрібно просто любити і час знайдеться для всього, - Тарас Шкітер

Трохи більше року тому ми сиділи з Тарасом Шкітером на терасі "Ring Dj Cafe", пили каву та записували інтерв'ю.

На той час мій живіт був більшим, я носив бороду та середньої довжини волосся. Сьогодні я вже не настільки жирний, моє обличчя ледь покриває щетина, та й зачіска кардинально інша, - пише Руслан Пилипчук для ІА Конкурент

Натомість Тарас залишився ідентичним своїй минулорічній "версії". Змінився лише одяг, в якому він прийшов до Grand Central (що на 4-му поверсі розважального центру "Промінь"), щоб знову поговорити зі мною на диктофон.

Тем для розмов – безліч. Він очолює інформаційне агентство "Конкурент", продюсує та веде прямі ефіри суспільно-політичного ток-шоу "Протилежний Погляд LIVE", активно займається громадською діяльністю як співзасновник Громадянського Руху "СВІДОМІ".

Більшість людей знає його як серйозного та відповідального менеджера та громадського діяча. Проте його повсякденне буття привідчинене для небагатьох. Тому, окрім Тарасової професійної діяльності, я запитав і про більш буденні теми його життя.

Але почнімо все-таки з роботи…



– Коли ми розмовляли з тобою минулого року, ти сказав, що хотів би взяти інтерв'ю у Президента. До гаранта дістатися тобі не вдалося, проте у його адміністрації команда "Протилежного Погляду" попрацювала. Розкажи про цей досвід. Як вдалося організувати? Ким були твої співрозмовники?

– Так, я ставив собі таку ціль і це нормально, бо поганий солдат, який не хоче стати генералом (посміхається). Зробити інтерв'ю з очільником держави не вдалося, проте нас запросили попрацювати в Адміністрації Президента, де ми записали розмову з представницею Президента у Верховній Раді, дружиною Генерального прокурора України Іриною Луценко та з головою фракції "БПП: "Солідарність" у парламенті Артуром Герасимовим.

Справа в тому, що у нашій студії було чимало опозиційних до влади політиків: Андрій Садовий, Міхеїл Саакашвілі, Анатолій Гриценко, Семен Семенченко, Володимир Парасюк та інші… Я подумав, що для більшої об'єктивності необхідно показати регіональному глядачеві діячів з іншого "боку барикад".

Насправді це було дуже цікаво… Маючи достатньо багато часу, поки тривало очікування та налагодження обладнання, я погуляв коридорами адміністрації… (замислюється). Це доволі давня будівля з важливою для України історією, оскільки там приймалися визначні для держави рішення усіма президентами. Влада змінювалася, а ці стіни залишалися. Там присутня своєрідна атмосфера та енергетика.

– Цього року в тебе значно додалося роботи. Окрім "Протилежного Погляду", ти продовжуєш очолювати інформаційне агентство "Конкурент" та став співзасновником Громадянського Руху "СВІДОМІ". Розкажи про закулісся створення цього руху?

– Остаточно сформована ідея громадянського руху, який в підсумку отримав назву "СВІДОМІ", з'явилася в Андрія Володимировича (депутат Луцької міської ради Андрій Покровський, – "К.") в травні 2017 року. Для нас було важливо створити щось нове для того, щоб не залежати від примх різноманітних структур, керівництво яких знаходиться в Києві та не розуміється на проблематиці нашого міста. Ми існуємо рік та упродовж цього часу працюємо системно і поступово, оскільки знаємо, що турбує лучан.



– Один із ваших головних проектів – "Округи без депутатів". Ти знаєш, що мені ця тема знайома, як нікому, бо я її активно досліджував. З цією темою ти взяв участь у національному телепроекті "Нові лідери". Розкажи, як до цього дійшло? Це була твоя ідея?

– Коли ми зрозуміли, що в кожному українському місті є округи без депутатів, та за допомогою твоїх матеріалів довели, що ці округи недофінансовуються, то вирішили, що з цим необхідно боротися. Це важко, оскільки потрібно постійно говорити мешканцям, депутатам та чиновникам про проблему, виносити й аргументувати її на загал в інших містах та областях. Я зрозумів, що подібний телепроект допоможе мені зробити вищесказане.

Наш проект став одним із сотні найкращих в Україні. Головним моїм бажанням там було не розповісти про себе, а донести до людей, що в нашій країні через несправедливе законодавство з'явилися округи без депутатів, мешканці яких значно недоотримують бюджетних коштів.

– Наскільки такий досвід є новим для тебе?

– Досвід, звісно, був, і він цікавий та позитивний… Але не зовсім приємний (посміхається).

– Чому?

– Якщо коротко, то такі зараз тенденції на телебаченні.

– Як ти поєднуєш стільки видів роботи? Яким чином це відбивається на "Протилежному Погляді"? Без сумніву, ти змушений приділяти менше часу своєму ток-шоу... Чи я все ж таки помиляюся?

– Не доводиться. Я просто жертвую особистим життям та отримую більше часу для своїх проектів. Можливо, відсутність особистого життя – це ключ до продуктивної роботи… Не знаю (сміється).



– Чи розглядали ви можливість залучення нового ведучого? Тоді б ти міг залишитися продюсером та ще більше зосередитися на просуванні інших проектів?

– Ми розглядаємо таку можливість і навіть проводили кастинг ведучого для ще одного телепроекту. Ця людина мала займатися своїм проектом, а в подальшому також замінити мене.

На сьогодні я веду все менше передач… Але зізнаюся, що мені приносить велике задоволення спілкуватися з людьми як інтерв'юеру, тому я б не хотів повністю покидати екран. Ти ж знаєш, що, коли набираєш обертів, то зупинитися дуже важко. Мені не дуже комфортно, коли я вивільняю собі трохи часу, можу побути вдома. І навпаки, я дуже люблю працювати над розвитком "Конкурента", над тим, щоб вивести "Протилежний Погляд" на ширші екрани, над тим, щоб продемонструвати ще більше успішних результатів лучанам в рамках ГР "СВІДОМІ". Я люблю те, чим займаюся, і це відповідь на твоє запитання: потрібно просто любити, і час знайдеться для всього.

– Продовжуючи тему "Протилежного Погляду", скажи, наскільки ти задоволений минулим сезоном? Якістю та актуальністю тем? Вашими гостями?

– Я дуже критичний і до себе, і до людей, з якими працюю, тому у мене є ряд незадоволень і до тем, і до їхнього висвітлення. Але якщо порівнювати з тими продуктами, що є у нас на Волині зараз, то так, я задоволений. Якщо ж дивитися на масштабні, загальноукраїнські проекти, то в мене чимало зауважень до розкриття тем, інформаційного супроводу ефірів та й взагалі до кожного з етапів створення передач "Протилежного Погляду". Мені здається, що такий підхід дозволить бути в міру критичним до себе та не дасть проекту "загальмувати", а навпаки – сприятиме його розвитку та росту.



– Який з твоїх особистих цьогорічних ефірів запам'ятався найбільше?

– Було декілька інтерв'ю, які залишили певний післясмак. Зокрема, з Іриною Фаріон. Після нашої з нею розмови Олександра (редакторка "Протилежного Погляду" Олександра Куртеєва, – "К.") почала знаходити десятки новин в провідних російських ЗМІ про наш ефір.

Заяви Ірини Фаріон були доволі гучними, і в Росії її слова активно використали в інформаційній війні проти України. Загалом на "Ютубі", "Фейсбуці" було зафіксовано кілька десятків тисяч переглядів цього випуску. Можна сказати, що саме в рамках нашого ток-шоу Ірина Фаріон була почута. Мені здається, що це теж показник успіху проекту.

Окрім цього, хочу пригадати інтерв'ю з Іриною Луценко. Запам'ятався саме той емоційний стан приїзду до Києва, робота в АП (Адміністрації Президента – "К."), спілкування з людьми, які нам допомогли організувати це все, ну і, звісно ж, бесіда з самою Луценко.

– Задам питання, якого тут не мало б бути, бо, певно, буде порушено якийсь умовний конфлікт інтересів, але пофігу. Ти директор інформаційного агентства "Конкурент". В цьому медійному проекті я працюю разом із тобою від самого початку (звісно, що ти там був ще до початку), і невдовзі наш сайт оновиться, ми з'явимося перед читачами в новому дизайні. Розкажи, будь ласка, людям про цю ідею. Чому вирішено провести ребрендинг та в чому він проявиться?

– Певно, що й справді час трохи привідкрити завісу та дещо показати… (говорячи це, Тарас дістав телефон з кишені та зайшов на мобільну версію нового сайту ІА "Конкурент". Гортаючи стрічку, він зауважив, що з новим інтерфейсом читачам буде значно зручніше споживати якісну інформацію. Завершивши огляд, він зазначив, що рішення оновити платформу було прийнято через бажання змінити технічний функціонал сайту та маркетингову складову).

Наші дизайнерські зміни – це світові тенденції на медіаринку. Ми пропрацювали майже три роки і вирішили, що людям потрібно показати щось свіжіше. Сайт стане набагато якіснішим та зручнішим. Це дуже важливо для мене, оскільки я люблю нашу команду, пишаюся, що працюю з цими людьми, і хотів би, щоб той кінцевий продукт, який готують журналісти "Конкурента", потрапляв у найкращому вигляді до нашого читача.

– Поговорімо про більш повсякденні теми. Розкажи, які ти читаєш книги?

– Я люблю практичну літературу про управління і менеджмент, політику, психологію та біографічні книжки про різноманітні історії успіху. Мені цікаво, чим живуть реальні люди, цікаво читати про реальне життя. Наразі це книга "Дика гонка: як Uber підкорював світ", яку написав Адам Лашинскі.

– А що ти скажеш про кіно?

– Мені подобаються біографічні драми.

– Яку музику ти любиш?

– (в цей час в Grand Central грала композиція Moby – Natural Blues) Читав матеріал, де ти називав 5 композицій, які варто послухати, і думав над тим, що б обрав я. Це виявилося доволі складним завданням (сміється). Насправді я не можу виділити якийсь один напрям музики, оскільки мій смак залежить від настрою. Коли я чимось стурбований, то слухаю рок. Коли спокійний – хіп-хоп. Коли веселий – поп-музику або Deep House. Коли в мене змішані почуття – класичну музику.

– Цікава відповідь. На своїй сторінці у "Фейсбуці" ти викладав власну реп-композицію. Ти продовжуєш займатися музикою?

– (посміхається) І справді, колись я писав тексти, сам їх виконував. Були в мене друзі, які займалися музикою, я отримували задоволення від цього. Тоді життя було безтурботним… Насправді це дуже відверта річ, і наразі в мене інколи бувають думки знову щось створити. Але я усвідомлюю, що над якісною композицією необхідно довго і важко працювати. Часу для цього в мене нема, але є велике бажання.

– Все більшої популярності набирають заняття спортом, фізичною культурою. Ти перебуваєш в тренді? Тренуєшся?

– Я займаюся у тренажерному залі та плаваю у басейні. Відверто кажучи, я змушую себе займатися спортом, оскільки необхідно тримати себе у формі. Так само, як я вживаю їжу, щоб жити, я тренуюся, щоб мати гарний вигляд.

– Як ти вважаєш, про що я згадаю через рік, знову записуючи інтерв'ю з тобою? Чого б ти хотів досягти?

– За останній рік я чув багато слів та бачив мало дій. Я не хочу говорити про плани. Ми плідно попрацюємо, а в наступному році поговоримо про результати.