У село Маневицького району передали дві нагороди волинського упівця

Дві нагороди, яких був удостоєний волинський упівець Яків Лисий, передали в рідне село Старий Чорторийськ Маневицького району.

Офіційне вручення Срібного хреста бойової заслуги УПА другої «кляси» (виданий указ у 1948 році) та Бронзового хреста за заслуги (1952 р.) відбулося у місцевому Будинку культури 25-го жовтня, - повідомляє ІА Волинські новини.

Учасник визвольної боротьби ОУН-УПА Василь Кушнір теж приїхав на вручення. Він розповів, що емоції переповнюють, адже через стільки років героя визвольної боротьби належно вшанували.

«Цими нагородами свого часу були нагороджені українські повстанці, які заслужили їх своїми вчинками. Нагороди були виготовлені згідно з проектом Ніла Хасевича. У ті роки наші побратими не отримали нагород, якими їх удостоїли, адже нам не вдалася тоді здобути свою державність. І вони просто не були виготовлені. Тепер Україна - незалежна держава, і ці нагороди мають можливість отримати нащадки, бо їхні предки воювали за незалежну Україну. Відчуваю, що тепер Україна вертається до того, щоб бути дійсно незалежною державою, а не бути колонію окупантів. Зараз згадують саме тих людей, які воювали та віддали своє життя за незалежність», - наголосив Василь Кушнір.

На урочистості приїхала й станична Луцької міської організації Братства ветеранів ОУН-УПА Марія Ткачук. Вона каже, тоді воювали не за нагороди, але сьогодні вони мають важливе значення для національно-патріотичного виховання.

«В УПА не плекали думок про медалі, в УПА були хлопці з особливої сталі, яка називалася жертовність. Був ворог сильнішим у десятки, він був підступним, але молодь з УПА не здалася. Не тільки Європа була в здивуванні, планета уся дивувалась. Народні месники, борці не могли спокійно спати в той час, як навкруг шаліли окупанти, як в катівнях ще лунали крики жертв», - звернулася до присутніх в залі Марія Ткачук.

Нагороди передав перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик.

«За моїм клопотанням голова Координаційної ради з вшанування пам`яті нагороджених лицарів ОУН та УПА Микола Посівнич надав для вручення почесні відзнаки, яким був нагороджений районний провідник ОУН Лисий Яків Іванович на псевдо «Ярослав». Це величний момент, що після 70 років нагороди приходять у рідну домівку нашого Героя», - наголосив Олександр Пирожик.

Зауважимо, нагороди будуть зберігатися в місцевому шкільному музеї.

«Ми враженні тим, що нагороди такого високого, знакового рівня будуть зберігатися у нашому музеї. Ми вже подумали, як це робити, адже є пряма вимога – надійне місце для зберігання. Тому вони будуть зберігатися в сейфі, а ми постараємося заробити якісні копії, які представимо тут на стелажі. Також ми створимо в музеї окрему експозиції пам’яті ОУН і УПА», - запевнила директорка місцевої школи Оксана Брик.

Довідково:

Лисий Яків Івкович народився у 1912 році тоді ще у містечку Чорторийськ. У юнацькому віці стає активним членом Чорторийської філії Луцької «Просвіти». Він перебував у польському війську, де дослужився до чину капрала. З вибухом німецько-радянської війни, Лисий Яків стає на шлях збройної боротьби за її відновлення. У документах Архіву УСБУ в області є дані про його перебування в лавах УПА. Спочатку він був рядовим бійцем. Але його військові здібності досить швидко помітили та доручили організувати окремий загін. У лавах УПА Лисий Яків перебував під псевдонінами: «Ярослав», «Павло», «Павко», «Воля».

Після розгрому на початку листопада 1943 року Колківської республіки загони УПА змушені були змінити свою дислокацію. Нове призначення отримав і Яків Лисий. Зі своїм загоном він вирушає під Голоби, де очолює районний провід ОУН всього тодішнього Голобського району. Після звільнення області від німців радянська влада всі свої сили кинула на боротьбу з повстанцями. 9 січня 1951 року криївку оточили енкавеесівці. Зачувши крики з вимогою здатися в полон, Яків Лисий з пістолетом в одній руці та з невеличким уламком дзеркальця в іншій спокійно вийшов до ворогів. Ті не стріляли, бо мали наказ за будь-яку ціну взяти його живим. Тоді слово першим узяв «Ярослав» і звернувся з промовою до радянських солдатів. Ті стояли, як заворожені, а промовець весь час поглядав в уламок дзеркальця, яке тримав в лівій руці, контролюючи, таким чином, ситуацію в себе за спиною. В когось із нападників не витримали нерви і той почав обходити «Ярослава» зі спини. Підпустивши енкавеесівця на близьку відстань, він несподівано поклав руку з пістолетом собі на ліве плече і майже впритул вистрілив в нього. А далі, вигукнувши «Слава Україні!», наступну кулю Яків Лисий пустив собі в скроню.