«На дорогах немає жінок і чоловіків», – лучанка, яка вчить водінню

Лучанка Тетяна Могилецька кілька місяців тому створила громадську організацію "Я-водійка".

Як приватна інструкторка, протягом року вона посадила за кермо близько 200 дівчат, пише "Українська правда".

Для неї водити авто – почуватися щасливою та впевненою. Саме цим Таня й ділиться з іншими.

Про стереотипи на дорогах та дискримінацію водійок жінка знає із власного досвіду, бо за кермом вже 19 років.

– Зараз ситуація значно краща, ніж була тоді. Але стереотипи нікуди не зникли, – розповідає Тетяна і додає, що саме це і надихнуло її на проект "Підвищення свідомості водійок та водіїв".

БІЛЬШЕ ВОДІЙОК – БЕЗПЕЧНІШЕ НА ДОРОГАХ

У минулому році Тетяна Могилецька вирішила повністю змінити своє життя. Саме тоді вона продала частку в рекламному бізнесі, яким займалася 17 років.

– Я подумала про створення своєї власної автошколи, але для того, щоб це зробити, потрібно було зрозуміти кухню зсередини, – розповідає жінка.

Вона пригадує, що прохання всьому її навчити, з яким вона звернулася до кількох чоловіків у різних автошколах, зустрічало здивування.

Але один чоловік – директор Володимир-Волинської автошколи, – таки взявся за її освіту, і Тетяна півроку пропрацювала у нього.

Вже тоді всі її знайомі знали, що вона навчатиме дівчат водінню, тому зацікавлених шукати не довелося.

Але от безпосередньо вчити виявилось складніше.

– В Україні існує прихована дискримінація водійок.

Суспільство, поширюючи стереотипи про те, як дівчата погано водять чи паркуються, стимулює небажання дівчат сідати за кермо.

Крім того, в сім'ях часто не підтримують їх бажання водити авто.

Могилецька зазначає, що не рідко чоловіки відкрито виступають проти того, щоб їх дружини ставали водійками. Наприклад, у здатність дружини кермувати автом не вірив чоловік лучанки Наталі.

– Мені здається, що чоловіки іноді бояться, аби жінки сідали за кермо, бо ми начебто відчуємо свободу дій та поїдемо від них.

Вони бояться втратити якусь свою ключову роль і включають певний контроль, – каже вона.

Жінка брала уроки в кількох інструкторів, але почала водити і впевнено почуватися за кермом, лише коли прийшла до Тетяни.

– Я маю водійські права з 2000-го року. Навчалась в трьох інструкторів, і нічого не вдавалося, – розповідає Наталя.

Каже, що відчула велику різницю, коли сіла за кермо поряд із жінкою.

– Водіння стало для мене справою набуття впевненості та вплинуло на інші сфери,– каже Наталя з посмішкою.

У мене діти, то я маю можливість залучити їх до більшої кількості гуртків, відвезти їх швидше, куди потрібно. Маршруткою не наїздишся багато.

Вже три місяці Наталя кермує самостійно, хоч до того боялася.

Тетяна Могилецька переконана, що збільшення кількості водійок на дорогах призведе до підвищення безпеки дорожнього руху.

– Коли жінка сідає за кермо у неї з'являється впевненість та зосередженість.

На відміну від чоловіків, які часто поводяться дуже сміливо чи агресивно, не звертають уваги на інших водіїв, жінки обережніші та з повагою ставляться до інших.

Автоінструкторка тут же уточнює, що це, звісно, не про всіх чоловіків та жінок.

Взагалі Тетяна ратує за спростування будь-яких стереотипів на дорогах, бо це дуже заважає.

Так, за її словами, водійки, які клеють на авто знак "туфельки", самі ж підживлюють негативне ставлення до себе.

– Я провела опитування і запитала хлопців та дівчат, як вони ставляться до цього знаку, – розповідає спеціалістка.

Чоловіки відповіли, що коли бачать такий автомобіль на дорогах, стараються його обминати десятою дорогою.

А дівчата пояснили, що це роблять для того, аби їх помічали і їм, мовляв, було трохи легше водити.

– На початку водіння дівчата настільки перелякані,та невпевнені в собі, що готові клеїти на свій автомобіль все що завгодно, аби тільки було трохи сміливіше їздити, – пояснює Таня.

І додає, що це більше шкодить, ніж йде на користь.

– Я проти цього знаку, бо на дорогах немає жінок і чоловіків. Є водії, – підкреслює інструкторка. – Важливо розуміти, що чоловік не може пропускати жінку за кермом лише тому, що вона – жінка і з нею потрібно поводитись обережніше.

НЕ ПРОСТО НАВЧАТИ ВОДІННЮ

Тетяна Могилецька налагодила комунікацію з автошколами міста.

Спочатку контакт знайти було складно, але тепер конкуренти часто запрошують її розповідати про водіння.

– Багато дівчат вже не йдуть брати уроки в інструкторів з автошкіл, а приходять прямо до мене.

Буває й таке, що самі ж чоловіки їх відправляють до мене.

Є ще одна важлива причина, чому дівчата хочуть навчатися саме з жінкою, – чоловіки-інструктори можуть собі дозволяти не завжди коректне ставлення до дівчат.

Про таку складну ситуацію розповідає одна із учениць Тетяни – Оксана. Вона давно мріяла сісти за кермо автомобіля. Також їй це було потрібно для роботи.

Дівчина два місяці брала уроки в автошколі, але водити не навчилася.

– Інструктор кричав на мене; розповідав, що не всі можуть їздити. Казав, що водіння, швидше за все, не для мене.

Він мені часто повторював, що інші дівчата навчаються краще, ніж я.

З його сторони не було пояснення, як правильно поводити себе на дорозі за кермом, а коли я про щось його запитувала, то чула у відповідь: "Ти ж за кермом. Я не знаю".

Дівчина каже, що в автошколі у неї не з'явилось розуміння, як правильно водити, а коли їй ще й прямо озвучили ціну за екзамен, то вона вирішила, що краще заплати за навчання з Танею.

Тетяна Могилецька вчить не лише жінок.

– Чимало чоловіків хотіли, щоб я навчала їх водінню. І я зробила виключення для своїх знайомих.

Певний час я думала, що паніка на дорозі – це теж переважно про жінок, піддаючись тим самим суспільним стереотипам, але виявляється, що чоловіки можуть панікувати не менше.

Зараз Могилецька мріє не просто навчати водінню, а створити центр підвищення майстерності водіїв.

Їй вже вдалося долучити до проекту інструкторів у Володимир-Волинському, Львові та Києві.

– Я дуже хочу, щоб у водіїв та водійок було більше усвідомлення за кермом, бо сьогодні ми бачимо багато аварій, неповаги і не можна сказати, що на дорогах безпечно.

Тетяна отримала невеликий грант від швейцарської агенції на проведення семінарів по підвищенню свідомості водіїв.

– Ми організовуємо зустрічі з поліцейськими, де вони розповідають про безпеку дорожнього руху. Кожного разу в дівчат багато питань. Я думаю, це лише початок.