Синергія музики і танців: у луцькому «Промені» виступив Pianoбой. ФОТО. ВІДЕО*

У Луцьку на сцені розважального центру «Промінь» виступив Pianoбой.

Концерт відбувся ввечері, 3 листопада. Чимало поціновувачів української музики зібралося в залі, аби послухати улюблені хіти виконавця.

Виступ розпочався з магії: в залі вимкнули світло, а музиканти вийшли на сцену із звичайного входу, як глядачі, під звук музичних інструментів.

«Freedom to love», «Родимки», «Кохання», «Ну как дела», «Поезд», «Ведьма», «Шампанські очі» – ці та інші улюблені пісні звучали в «Промені» протягом вечора.

Також Шуров презентував пісню з нового альбому під робочою назвою «Дощ», а ще виконав одну з найновіших «Все, що тебе не вбиває». Глядачі дуже тепло сприйняли як нові, так і старіші композиції.

«Коли зі мною жінка, яка тримає дзен», «Все, що тебе не вбиває, робить тебе сильнішим», «Я від тебе вкриваюся родимками тому, що ти моє сонце, моє сонце…», – лучани із задоволенням не лише слухали, але й підспівували улюблені пісні.

«Цікаво, чи є в Луцьку дівчата, які хоч трошки вважають себе відьмами? Встаньте, будь ласка», – пожартував музикант, виконуючи пісню «Ведьма». Тож луцькі «відьми» швиденько встали та відривалися під сценою разом із Шуровим.

Протягом концерту музиканти запалювали наповну, не лише майстерно співали та грали, а й підготували для лучан невеличкий танець. «Ну а це ваш останній шанс потанцювати», – сказав Шуров наприкінці виступу та виконав ще декілька своїх пісень.

Цього вечора лучани отримали позитивні емоції, порцію магічної музики, багато тепла та щирості від «Pianoбой».

«Дякую, Луцьк, навряд чи ми колись забудемо цей панк-рок-концерт. Love you all. У Луцьку в нас завжди повні зали, з самого початку. Я в концертному угарі забув вам подякувати за те, що ви так підтримуєте і взагалі українську музику, це дуже важливо і круто. Pianoбой у своєму стилі – три міста, три абсолютно різні концерти. Продовжимо через 5 днів, але сьогодні я переповний Луцьком», – написав Дмитро Шуров у своєму акаунті в «Інстаграмі» після виступу.

Текст та фото: Анастасія Тумік