Відомо, хто з нардепів найбільше купує любов народу за гроші

За червень-жовтень цього року спостерігачами «Опори» зафіксовано 748 випадків використання бюджетних ресурсів депутатами та політичними партіями у цілях непрямої дочасної агітації.

Про це повідомила Ольга Айвазовська, координатор виборчих та парламентських програм громадянської мережі «Опора», – повідомляють
«Новини».

За два останніх роки (2016-й та 2017-й) Кабінетом Міністрів у рамках субвенції на соціально-економічний розвиток був здійснений розподіл майже 8 мільярдів гривень. У 2018 році уряд направив три мільярди гривень на розвиток територій. Ще два мільярди гривень досі залишаються нерозподіленими.

Згідно результату досліджень мережею «Опора», субвенції– це популярний метод завоювання народної любові кандидатами в депутати.Проблема у розпорошенні фінансування на численні, несистемні, малозначущі проекти. Для порівняння: у 2016 році 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тисяч гривень, в минулому році таких проектів було вже 26%. У 2018-му таких об’єктів близько 23%. Відсутність планування та чітких критеріїв оцінки проектів не сприяє розвитку регіонів, але дозволяє політикам здобувати симпатії електорату.

В бюджеті 2019 року з’явилися нові державні програми для фінансування, яких не було у кошторисі минулого року: субвенція на підвищення якості освіти (півтора мільярда гривень), Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм (один мільярд гривень) та низка субвенцій на ремонти басейнів, мультифункціональних майданчиків іспорткомплексів загальним обсягом понад півмільярда гривень. Традиційно, в бюджеті передбачено майже п’ять мільярдів гривень на соціально-економічний розвиток територій. Зважаючи на це, важливо забезпечити якісне освоєння та цільове використання коштів і неприпустимість використання державних фінансів для власної агітації учасниками майбутніх виборів.

«На жаль, під час нашого спостереження протягом 2016-2017 і вже 2018 року значні бюджетні ресурси витрачалися неефективно, що підтверджено звітами Рахункової палати. Нами зафіксовано 748 випадків ймовірного використання інфраструктурних проектів та соціально-економічних заходів у цілях агітації на користь народних депутатів України чи політичних партій. У 75% (560) зафіксованих подій для таких цілей, скористалися субвенцією на соціально-економічний розвиток територій, у 7% (52) – кошти Дорожнього фонду та у 2% (17) – Державного фонду регіонального розвитку. Ще у 16% (119) випадків з метою здобуття потенційних електоральних переваг були використані бюджетні кошти, приналежність яких не вдалося остаточно встановити, а також, меншою мірою, медичні чи освітні державні програми», – зазначила Айвазовська.

У контексті зафіксованої непрямої агітації, 95 випадків стосувалися вже «традиційних заходів» із відкриття чи оновлення дитячих та спортивних майданчиків. Найбільше таких «урочистостей» відбувається у Волинській (83), Черкаській (82), Полтавській(62), Львівській (52) та Івано-Франківській (45) областях. Тоді як Закарпаття(9), Донеччина (8), Київ (6) та Луганщина (4) – не зловживають.

«Найцікавіше, що під час цих заходів наголошується, мовляв,ці кошти були залучені спеціально для певного об’єкту чи закупівлю обладнання за сприяння такого-то депутата, або за його ініціативи, або в рамках якогось його проекту. Ми зафіксували такий випадок, коли в селі Махнівці Львівської області відкрили дитячий майданчик. На заході були присутні представники органів місцевого самоврядування, священники, всі подякували народному депутату Тарасу Батенку, за те, що він сприяв у залученні коштів на його спорудження. Згодом з’явилась на місцевому сайті публікація про цю подію, вказали, що за сприяння нардепа у 2017 році побудували таких 52 майданчики. Загальна сума коштів, витрачена з державного бюджету, становить трохи більше 2,5 мільйонів гривень»,- сказала експерт.

Найбільше приязнь виборців за державні гроші купують народні депутати: Ігор Гузь ( «Народний фронт», Волинська область) – 60 випадків, Костянтин Іщейкін («Блок Петра Порошенка», Полтавськаобласть) – 49, Сергій Рудик («Блок Петра Порошенка», Черкаськаобласть) – 28, Василь Яніцький («Блок Петра Порошенка»,Рівненська область) – 27, Олесь Довгий (група «Воля народу»,Кіровоградська область) – 23, Віктор Шевченко (позафракційний,Івано-Франківська область) – 22 та Антон Яценко (група«Партія «Відродження», Черкаська область) – 21.

Серед депутатів-списочників найбільш активними Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») – дев’ять випадків та Олег Ляшко (Радикальна партія) – вісім.