Туалетне (і не тільки) питання навчальних закладів Луцька

Чого тільки не побачиш серед закупівель на майданчику «Прозоро». У пошуках однієї інформації увага зосередилась на зовсім іншій.

Зокрема, у травні 2017 року управління освіти Луцької міської ради закупило аж 32 тисячі рулонів туалетного паперу. А ще паперових серветок і рушників. Всього на 162 тисячі гривень. Але батьки переконують: туалетного паперу немає взагалі. Або ж його купують за батьківські гроші.

Ми вирішили розібратись у цьому «туалетному питанні» і з’ясувати, де діваються десятки тисяч рулонів цього гігієнічного засобу.



РАХУЮТЬ НЕ ПО ДІТЯХ, А ПО ТУАЛЕТАХ

Зокрема, у 2017 році найбільше паперу отримала гімназія №4 – 3887 рулонів на 1293 учні. Як пояснив заступник директора з адміністративно-господарської роботи Василь Ярмолюк, розрахунок потреби у рулонах здійснюють відповідно не до кількості учнів, а до кількості санвузлів. У цій гімназії 21 санвузол, тому порахували, що такої кількості паперу має вистачити на рік.

За його словами, він особисто щоранку кладе рулон туалетного паперу у кожен туалет школи. Але діти часто пустують з ним, тому папір розходиться значно швидше.

Дуже дивний підхід рахувати потребу у папері не за кількістю учнів, а за кількістю унітазів. Можливо, в гімназії №4 і найбільша кількість «посадочних місць», але точно там не найбільша кількість учнів. Бо найбільшим за кількістю вихованців у Луцьку є навчально-виховний комплекс №26. Там у 2017 році навчалося 2002 дитини. Для них на цілий рік закупили 121 рулон.

Директор Іван Леуш відмовився коментувати, яким чином формується запит на туалетний папір у його закладі, порадивши звертатися у тендерний комітет управління освіти, який проводить закупівлі. Обмовився лишень, що не завжди заклад отримує ту кількість паперу, яку просить.

В управлінні освіти пояснюють, що кожен директор формує бюджетний запит, як вважає за потрібне. При цьому у документі пишуть не кількість конкретного виду товару (рулонів туалетного паперу, наприклад), а суму, на яку його має бути закуплено. Тому й немає жодної логіки у взаємозв’язку «кількість дітей – кількість рулонів». Директори навчальних закладів подають загальний бюджетний запит в управління освіти і, можливо, визначають для себе більш пріоритетні напрями фінансування, аніж туалетний папір. Залежно від розміру освітньої субвенції управління освіти має право коригувати бюджетні запити, врізаючи апетити директорів.

Найбільше другий рік поспіль замовила паперу гімназія №4 – 2620 рулонів на 1340 дітей. Найбільший заклад – НВК №26 – на 2103 дитини отримав лиш 328 рулонів. Найменше ж у цьому році дісталося ЗОШ №20 – на 881 дитину 35 рулонів.

Звісно, освітньої субвенції не завжди вистачає на усі запити директорів. Але постає питання, чи справедливо «ріжуть» бюджети шкіл? Адже, до прикладу, гімназія №4 отримує ту кількість, яку просить, а таким школам, як 20-та, дозволяють закупити всього нічого.

Також зовсім не закупили паперу для багатьох дитсадків. Заклади дошкільної освіти №4, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 27, 28, 33, 34 і 38 залишилися у цьому році без жодного рулона, оскільки не подавали туалетного паперу у бюджетному запиті. Ще в низку закладів доставили по одному рулону.



ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР БЕЗ ГАРАНТІЇ

Щодо тендеру, який проводили у 2017 році, то у ньому брали участь три учасники: ФОП Нікітін Андрій Сергійович, ТОВ «Ентерпрайз» і ТОВ «Б777». Управління освіти відхилило дві найдешевші пропозиції і закупило найдорожчий папір у ТОВ «Б777».

Спочатку переміг Нікітін. Але його пропозицію відхилили з дуже сумнівної причини: гарантійний лист на туалетний папір був опублікований після проведення аукціону. Формально це порушення.

Відхилили і пропозицію від ТОВ «Ентерпрайз», оскільки компанія не надала гарантійних листів. До речі, цікаво, що ТОВ «Ентерпрайз» взагалі-то займається продажем і ремонтом комп’ютерного й мережевого обладнання. Таким чином, перемогло ТОВ «Б777» з ціновою пропозицією 162 235 гривень.

У цьому ж році учасник тендеру був один, а вірніше, одна – фізична особа-підприємець Свередюк Алла Ігорівна. Управління освіти закупило 15 155 рулонів туалетного паперу за 177 301 гривню.

Варто зазначити, що управління освіти – основний партнер 25-річної підприємиці Алли Свередюк. Вона виграла 8 тендерів управління на загальну суму понад мільйон гривень.



ПАПІР ЗА ГРОШІ ДЕРЖАВИ? РОЗСМІШИЛИ!



Батьки учнів на питання, чи є у школах туалетний папір, у мережі відверто сміються.

«Ти розсмішив усіх. На жаль, ні», – коментує Віктор Середюк.

А ось педагоги кажуть протилежне: «У минулому навчальному році всі школи були забезпечені папером і рідким милом», – прокоментувала вчитель Луцької ЗОШ №2 Валентина Мигляс.

Є ще одна цікава думка. В тому, що у школах ніколи нема туалетного паперу, винні самі діти.

«Якби батьки донесли своїм дітям, що використовувати туалетний папір у школі потрібно тільки за призначенням (а не кидати цілими руланами в унітаз), і використовувати стільки, скільки дійсно потрібно (а не по півметра, бо ж все одно шкільний), то і в наявності завжди був би», – коментує у мережі Олена Жук.

Можливо, питання комусь і видається смішним, комічним та далеко не найважливішим у сучасних реаліях. Але якщо поставити його в іншому ракурсі: навіщо знову платити за те, за що вже заплачено?

Туалетний папір купують за кошти освітньої субвенції, а це – наші з вами податки. Рулони, якщо вірити документам, доставляють у навчальні заклади в більшій чи меншій кількості. А ось чому вони не доходять до дітей – питання, яке треба ставити кожному окремо взятому директору. Або ж і далі платити за одні і ті ж товари двічі – спочатку у вигляді податку, а потім – батьківських внесків.

РОМАН КОЛЮХОВ («Волинь24»)