Били по голові і казали: «Ти знаєш, за що». Як сільський ставок став майже приватним

Улітку 2018 року у селі Верхівка Луцького району трапився прикрий інцидент: група чоловіків побила двох неповнолітніх хлопців. А все через ставок, який опинився у приватних руках на 24 роки.

ТИ ЗНАЄШ, ЗА ЩО

Про те, як били її шістнадцятирічного сина, нам розповіла жителька села Верхівка Валентина Денисюк. Жінка переконує, саме підприємець Юрій Чилій, який орендує ставок, організував напад на підлітків.

«Дітей побили у зв’язку з тим, що вони були на території орендованого Юрієм Чилій ставка», – каже Валентина Денисюк.

Жінка переповідає слова свого сина Іллі Денисюка, який погано пам’ятає, що сталося того дня. Хлопець із другом близько одинадцятої години вечора гуляли поряд зі ставком.

Біля водойми зупинилися декілька машин, після чого хлопців покликав Юрій Чилій. Коли юнаки підійшли до чоловіків – ті на них напали.

«Він лежав на землі, де його кОпали. І чітко йому говорили: «Ти знаєш, за що. Ще раз туди підеш – заб’ємо», – розповідає, як все було, Валентина Денисюк.

Ілля отримав струс головного мозку та численні забої голови. Після чого чотири дні провів у лікарні. Впізнати кривдників хлопець не зміг, оскільки було вже темно. Але переконаний, що чоловіки не місцеві, бо ж у невеликому селі люди одне одного знають.

За фактом нанесення тілесних ушкоджень поліція відкрила кримінальне провадження. Втім, перед Новим роком справу закрили.

«Коли декілька днів тому я зателефонувала до Максима Новицького (заступник начальника ГУНП у Волинській області – ред.), щоб запитати, як просувається слідство, він повідомив мені, що справа закрита, оскільки слідство вважає її несуттєвою», – скаржиться мати побитого хлопця.

Чи дійсно орендар водойми Юрій Чилій причетний до побиття неповнолітніх і що спричинило конфлікт – ми намагалися дізнатися в нього самого.

Юрій Чилій спільно із Володимиром Кучерою є співвласниками ТОВ «Захід-сітка», основним видом діяльності якого є діяльність у сфері спорту. Також він зареєстрований як фізична особа-підприємець та займається прісноводним рибальством, виробництвом безалкогольних напоїв, діяльністю у сфері спорту та роздрібною торгівлею.

За номером телефону ТОВ «Захід-сітка» не відразу зрозуміли, хто такий Юрій Чилій. Надати його мобільний номер теж не погодилися, проте пообіцяли переказати підприємцю, що до нього є питання у журналістів, і якщо він вважатиме за потрібне прокоментувати ситуацію – одразу ж це зробить.

РОЗВОДИТЬ РИБУ, І НЕ ТІЛЬКИ…



Задля розведення риби чоловік у березні 2014 року уклав договір оренди земельної ділянки площею понад 6 гектарів, на якій і розташований ставок площею 2,7 гектара. Строк дії угоди – 24 роки.
Згідно з умовами договору, підписаного тодішнім головою Луцької районної державної адміністрації Ігорем Ярмольським та підприємцем Юрієм Чилій, останній сплачує за користування водоймою 3% від вартості землі.

У квітні 2018 року додатковою угодою визначили вартість цієї самої землі, яку оцінили в трохи більше як 127 тисяч гривень. Таким чином, підприємець поповнює бюджет Романівської сільської ради Луцького району, у межах якої розташована земельна ділянка, трохи більше як на 3800 гривень щороку. Це вся вигода, яку громада отримала за передачу ставка у приватні руки на 24 роки.

Ініціативна група на чолі з матір’ю побитого Іллі зверталася до Волинської облдержадміністрації зі скаргою щодо порушення орендарем права громадян на вільний доступ до водойми. Там призначили перевірку, втім, порушень з боку підприємця не виявили.

Не вдалося взяти коментар і в сільського голови Галини Назарчук, яка наразі перебуває на лікарняному. Але ситуацію прокоментувала секретар Романівської сільської ради Оксана Марченко. Посадовиця підтвердила, що підприємець Юрій Чилій дійсно орендує ставок, справно платить визначену договором суму, розводить рибу і нікому не дозволяє її ловити. Чи встановлена навколо водойми огорожа – в сільській раді не знають, та запевняють, що, окрім згаданого конфлікту, більше нарікань від селян про заборону наближатися до ставка не надходило.

Тож, можливо, Юрій Чилій припустив, що хлопці прийшли ловити його рибу, та вирішив їх провчити. Кожен має право захищати власний бізнес, але нанесення побоїв неповнолітнім навряд чи можна назвати вимушеною мірою захисту. Окрім того, лишаються питання і щодо самого договору – чому таку мізерну суму отримує сільський бюджет та чи не було 5 років тому підприємців, готових платити більше за довгострокове користування цією водоймою?

РОМАН КОЛЮХОВ ("Волинь24")