Якими були навчальні заклади у Луцьку століття тому. ФОТО

За часів відновленої польської держави Луцьк знову став центром Волині, відтак з’явилася потреба в розширені мережі освітніх закладів для навчання не тільки лучан, а й інших жителів Волині.

Про це пише "Монітор Волинський".

Ще у важкі часи короткотривалого правління в Луцьку Української держави в місті заснували Українську гімназію. У 1918 р. вона розмістилася в чоловічій гімназії (нині тут Волинська обласна бібліотека для юнацтва), а через три роки в жіночій гімназії Анни Коленко (нині Волинська обласна прокуратура). У 1927 р. Українська гімназія перейшла в приміщення на вулиці Сенкевича (нині Богдана Хмельницького, 12) і перебувала там до переїзду в 1931 р. у будинок на вулиці Плоцькій, 20 (нині Гаврилюка, 14). Переїзд у це приміщення організував за підтримки Євгена Петриківського директор гімназії Борис Білецький. Під кінець 1930-х рр. планувалася добудова гімназії, однак із приходом радянської влади гімназію закрили як «розсадник українського націоналізму».


Під час Першої світової війни Луцьк знаходився у прифронтовій зоні, тому в місті виникали великі труднощі з приміщеннями для шкіл, їх фінансуванням та учительським персоналом. Але найактивніші члени луцької громади об’єдналися задля створення інституції, яка б займалася організацією освіти.

8 листопада 1917 р. в Луцьку почало діяти коло «Польської матері шкільної» (ПМШ), керівником якого став ксьондз Валеріан Барановський. Організація заснувала перші польські школи в Луцьку: гімназію імені Тадеуша Костюшка, загальні школи імені Королеви Ядвіги та імені Станіслава Яховича.

Будинок «Польської матері шкільної». Фото, 1929 р.

Будинок «Польської матері шкільної». Фото, 1936 р. Із фондів Волинського краєзнавчого музею.

Школа імені Станіслава Яховича в Луцькому замку, здана в експлуатацію 6 липня 1924 р. Фото надруковане в 1926 р.

Одним із найважчих завдань для ПМШ була організація чотирикласної гімназії імені Тадеуша Костюшка, адже вона вимагала великих коштів, яких громада тоді не мала. Завдяки старанням керівництва ПМШ фінансову допомогу надали освітні та громадські організації Львова, Кракова й Любліна. Це дозволило розпочати восени 1918 р. навчання в чотирьох класах гімназії. Першим її директором став Олександр Остроменцький.

Державна гімназія імені Тадеуша Костюшка на вулиці Домініканській. У 1931 р. гімназію перенесли в новозбудоване приміщення на вулиці Ягеллонській. Фото надруковане в 1925 р.

З ініціативи керівництва луцького кола ПМШ весною 1920 р. відбувся з’їзд делегатів цієї організації з усієї Волині. На ньому створили окружне правління ПМШ Волинської землі, яке опікувалося всіма середніми навчальними закладами та організацією освіти на Волині. У 1920 р. складна матеріальна й кадрова ситуація в освіті погіршилася через більшовицьку навалу.

У 1921 р. з остаточним закріпленням польської влади на Волині в організаційно-правовому житті ПМШ настали суттєві зміни. Коло ПМШ приєдналося до товариства ПМШ у Варшаві та перейняло правові та організаційні засади діяльності згідно з його статутом. Керівництво ПМШ у Луцьку розпочало засновувати перші на Волині торгові школи й бурси для учнів із бідних родин та інші професійні навчальні заклади. В 1921 р. коло ПМШ розпочало роботу над організацією перших на Волині купецьких (згодом торгових) школи й бурси, а в 1931 р. вперше на Волині створили торговий ліцей.

Торгова школа, що знаходилася на вулиці Воєводській у 1921–1923 р. Фото з книги «Akcja kulturalno-oświatowa Polskiej Macierzy Szkolnej w Łucku od 1917 roku», 1931 р

Бурса на вулиці Красінського 1921–1926 рр. Фото з книги «Akcja kulturalno-oświatowa Polskiej Macierzy Szkolnej w Łucku od 1917 roku», 1931 р



Учениці Державного жіночого училища. Фото, 1932 р.

Купецька гімназія, приміщення «Польської матері шкільної» (нині тут міститься Управління СБУ у Волинській області). Фото надруковане в 1937–1938 рр.

1923 р. ПМШ почала підготовку до будівництва власного приміщення, в якому мали знаходитися також професійні школи та бурса. Проект будівництва доручили варшавському архітектору Залеському. Урочисте відкриття приміщення ПМШ відбулося 8 грудня 1928 р. Ця подія мала велике значення для освіти всієї Волині.

Наступною важливою подією в освітньому житті Луцька стало відкриття в 1931 р. нового приміщення Державної гімназії імені Тадеуша Костюшка, яке спроектував архітектор Казимир Толочко. Нині тут міститься найстаріший корпус Східноєвропейського університету імені Лесі Українки.

Державна гімназія імені Тадеуша Костюшка. Фото надруковане в 1937–1938 рр.

Луцька державна гімназія була важливим осередком освітнього, суспільного й культурного життя молоді. При гімназії діяли різноманітні гуртки, гімназисти видавали журнал «Жак», активну участь у громадському житті міста відігравала харцерська організація. У гімназії особливе місце займало фізичне виховання молоді, учні активно брали участь у спортивних змаганнях різного рівня.

Крім державних, у Луцьку існували громадські національні школи. Зокрема, в місті нараховувалося кілька єврейських шкіл, а на Гнідаві, де проживала німецька громада, з 1929 р. діяла німецька школа. У 1920-х рр. на ділянці на вулиці Пілсудського, 19, подарованій луцьким пивоваром Вацлавом Земаном, побудували чеську школу (нині тут приміщення Волинського інституту післядипломної освіти на вулиці Винниченка, 31).

Єврейська школа з польською мовою навчання. Фото надруковане в 1926 р.

Духовна семінарія на Красному. Фото надруковане в 1925 р

Духовна семінарія на Красному. Фото надруковане в 1937–1938 рр
Із приходом радянської влади у 1939 р. національні школи Луцька закрили. Друга світова війна спричинила докорінні зміни в етнічному складі лучан: чеська, німецька, польська та єврейська громади міста практично припинили своє існування. «Другі совєти» відкривали в Луцьку нові школи, які в основному розміщувалися в невеликих одноповерхових, інколи не зовсім пристосованих для навчання, будинках. Одними з небагатьох луцьких шкіл, які тоді мали нормальні умови для навчання, були школи № 1 та № 2.

Луцька школа №1. Фото кінця 1940-х – початку 1950-х рр.

На Красному в післявоєнні роки існували дві школи: одна діяла в одноповерховому будинку на території сучасного приладобудівного заводу, інша, семирічна школа № 2, створена була за розпорядженням Волинського обласного відділу народної освіти у 1944 р. та зайняла приміщення землевласника Фленгера на вулиці Панській (нині Шкільній, 15).

Луцька школа № 2, до речі, нещодавно відзначила своє 75-річчя. У різні роки вона була семирічною, восьмирічною, чоловічою або зі спільним навчанням хлопців та дівчат. Першим її директором був Микола Тарасенко. У 1945 р. тут навчалося 290 учнів, більшість із яких походили з родин, депортованих з етнічних українських земель Холмщини. У 1956 р. школа переїхала в приміщення на вулиці Львівській, 28. Сьогодні тут здобувають освіту 826 учнів, яких навчають 72 педагогічні працівники.

Нове приміщення школи № 2. Фото з книги «Луцьк: Нарис історії міста», 1959 р.