«Здравствуйте, я администратор ресторана»: як працюватиме мовний закон

25 квітня народні депутати підтримали мовний закон, але тепер українців хвилює, чи вплине він на повсякденне життя. Зокрема на тих, хто звик у побуті послуговуватися іншою мовою. Примусової українізації не буде, пояснюють експерти, однак зміни зачеплять окремі царини, особливо обслуговування.

Про це йшлося в ефірі програми новин «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Киянин Ігор розповів історію, яка cталася з ним днями. Каже, в одній із кав’ярень попросив офіціанта взяти замовлення українською, але почув відмову. Коли ж зажадав пояснень, чому заклад не обслуговує державною, йому вказали на двері.

«Я запитав, чи це політика закладу, аби весь обслуговуючий персонал спілкувався російською мовою, а не українською. Мені відповіли російською: «Мне так удобна, если вам не нравится, можете не приходить», – розповів киянин Ігор.

Уже незабаром за таку поведінку персонал закладів штрафуватимуть. Бо за новим мовним законом, царина обслуговування мусить перейти на мову споживача. Тобто, якщо клієнт у ресторані воліє, аби з ним спілкувалися державною, відмова буде протизаконною. Чи чули про ці зміни та чи готові вже їх застосовувати на практиці, журналісти вирішили з’ясувати у найближчій кав’ярні. Щойно переступили поріг, одразу почули російську. Адміністратор сказала: «Меня зовут Мария, я администратор ресторана».

Чи змінюватимуть тепер російську на державну мову, коментувати відмовилися. А от у сусідньому ресторані кажуть, відвідувачів обслуговують українською, якщо ті того хочуть.

«Ми спілкуємося з відвідувачами українською мовою, якщо вони того бажають», – зазначили у закладі.

Загалом, за новим законом, українською тепер повинні всі говорити в публічному просторі, державному та комунальних секторах, на ниві обслуговування та навіть у підписах і маркуванні товарів і послуг.

«У сферах, які є публічними, є вимога надавати послуги державною мовою. Починаючи від сфери культури, освіти, телебачення, радіомовлення, транспорту, спортивних заходів і не лише», – зазначив координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Якщо громадянинові відмовляють у наданні інформації чи послуги українською, він може звернутися до омбудсмена. Той зі спеціальною комісією проведе розслідування. Порушників, які знехтували мовним законом, каратимуть штрафом від 5-ти до 7-ми тисяч гривень за кожне порушення.

«На перший раз буде припис про усунення порушення, на другий раз – протокол про адміністративне стягнення. Це штраф у кілька тисяч гривень», – зазначив Шамайда.

Щоправда, чіткої схеми, як фіксуватимуть порушення і що буде за докази, поки немає. Це, кажуть експерти, ще необхідно прописати. Та вже точно відомо, що цей закон не порушуватиме права населення, яке спілкується іншими мовами, зокрема і російською.

«Ніхто не забороняє і далі говорити мовою, якою йому зручно. Цей закон не впливає на нашу з вами розмову», – розповіла письменниця Лариса Ніцой.

Лише українською мають проводити публічні заходи, політичні агітації. Кіно та серіали теж говоритимуть солов’їною, та все це не поширюється на мову приватного спілкування й релігійних обрядів.

Нагадаємо, сьогодні народні депутати ухвалили у другому читанні та в цілому проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д під час пленарного засідання ВРУ. Його підтримали 278 обранців.

До слова, народний депутат від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул заявив, що заблокував підписання закону про мову.