Волиняни почали хворіти на лямбліоз

Останніми роками істотно переглядається соціальна значимість паразитарних хвороб. Кишкові протозоози, насамперед лямбліоз, можуть створювати вторинні імунодефіцитні стани, посилювати епідеміологічно несприятливу ситуацію з кишкових бактеріозів, знижувати ефективність вакцинопрофілактики.

Цьогоріч на Волині діагноз «лямбліоз» підтверджено у 10 осіб, з них 6 випадків у Луцьку, 2 випадки — у Старовижівському районі, по одному випадку в Луцькому та Ратнівському районах. З усіх захворівших – 6 дітей (60%).

Як повідомляє Волинський ОЛЦ МОЗ України, лямбліоз поширений повсюдно. За даними ВООЗ, у світі на лямбліоз щорічно хворіє близько 500 млн. осіб, у 500 тис. захворювання проявляється в маніфестній (скритій) формі.

В Україні рівень захворюваності населення на лямбліоз залишається на високому рівні і перевищує такий у провідних країнах Європи в десятки разів.

У системі боротьби з паразитарними хворобами суттєву роль відведено амбулаторно-поліклінічним установам, у тому числі амбулаторіям сімейної медицини. Сімейний лікар повинен здійснювати діагностику, надавати первинну допомогу і, що особливо важливо, проводити первинну профілактику паразитарних хвороб. Що на сьогоднішній день практично не проводиться.

Щороку в області реєструється від 20 до 50 випадків лямбліозу, з них понад 70% у дітей. В 2018 році було інвазовано 33 особи, що становить 3,8 випадки на 100 тис. населення, цей показник значно нижчий ніж середній показник по Україні (26,1). Це свідчить не про те, що волиняни менше хворіють на лямбліоз, а є наслідком відсутності належної реєстрації паразитарних захворювань, зменшення кількість обстежених осіб та якості проведенних досліджень. Аналіз інвазованості населення області за останні 6 років показує, що в 2018р. на кишкові найпростіші було обстежено осіб майже на 50% менше ніж у 2013р., а відсоток виявлених інвазованих знизився на 32%. Захворюваність реєструвалась в Камінь-Каширському, Ратнівському, Старовижівському, Ковельському районах та в м.Луцьк.

Лямбліоз – це захворювання, яке спричиняється паразитуванням лямблій в тонкому кишківнику організму людини, де вони своєю життєдіяльністю порушують процеси всмоктування жирів, вуглеводів, білків та вітамінів.

Людина заражається лямбліозом при потраплянні в організм інвазійних цист лямблій. Джерелом інфекції є людина, яка виділяє цисти лямблій і деякі види тварин, з якими людина часто контактує – собаки, коти, велика рогата худоба, свині та інші, серед яких теж широко розповсюджений лямбліоз.

Зараженість дітей у 3-5 разів більша, ніж дорослих.
Діти можуть заражатись вже з першого місяця життя. Передається лямбліоз шляхом потрапляння контамінованих цист через ротову порожнину, при цьому факторами передачі є забруднені:

- вода (недостатньо очищена питна вода, а також вода відкритих водойм, що при купанні потрапила в організм води);
-харчові продукти, які не пройшли відповідної термічної обробки (фрукти, овочі, ягоди);
- грунт в т.ч. пісок;
- руки;
- механічними переносниками можуть бути мухи.

Цистам лямблій властива висока стійкість у зовнішньому середовищі. У воді природних водойм (ставки, річки, озера) при температурі 21-22оС вони живуть 1-3 місяці, на поверхні яблук – до 6 годин, на хлібі – 6-12 годин, у молочних продуктах при температурі 18-25оС – 12 діб, а при 2-6 оС – до 112 діб. При температурі 60-70 оС цисти гинуть через 5-10 хвилин, при кип’ятінні – моментально.

Для початку розвитку лямбліозу достатньо, щоб в організм потрапило 10 цист лямблій. Інкубаційний період триває від кількох днів до кількох тижнів (в середньому, 10-15 днів).

Клінічні прояви дуже різноманітні, в першу чергу для захворювання характерні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту: нестійкість випорожнень, метеоризм, болі в животі, нудота, іноді блювота, зниження апетиту. Друга група симптомів обумовлена синдромом інтоксикації. Перш за все це є пригнічений, депресивний стан пацієнта. Можливі також дратівливість, плаксивість, головні болі, запаморочення, серцебиття, задишка, порушення сну. Лямблія – паразит «туги і печалі», за влучним виразом Д.Ф. Лямбля.

Для лямбліозної інвазії характерні алергічні прояви, зокрема на харчові антигени (молоко, рибу, яйця, цитрусові), блідість шкірних покривів, особливо шкіри обличчя.

У більшості пацієнтів зустрічається нерівномірне забарвлення шкіри, її іктеричний відтінок. Зміна шкіри долонь і підошов часто реєстрований в останні роки симптом при лямбліозі. Досить частим симптомом при лямбліозі у хворих є ураження червоної облямівки губ (від легкого лущення і сухості до тріщин, заїд). В цілому для лямбліозу характерний хвилеподібний характер з періодами наростання і стихання симптоматики. При поєднанні з іншими захворюваннями лямбліоз сприяє їхньому затяжному і тяжчому перебігу (синдром «взаємного обтяження»).

Показаннями до обстеження на лямбліоз є: хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо печінки; дисбіоз кишечника; діарея невстановленої етіології; гіпотрофія, відставання у фізичному розвитку; дерматити, екземи, нейродерматити; імунодефіцитні стани; обструктивні бронхіти, бронхіальна астма; алергії нез’ясованої етіології. В 2019 році паразитологічною лабораторією ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України» цисти лямблій було виявлено у 44% осіб котрі зверталися за проведенням паразитологічних досліджень з попередніми діагнозами «алергія», «алергічний дерматит». Усього з початку року в області діагноз «лямбліоз» підтверджено у 10 осіб, з них 6 випадків у м. Луцьк, 2 випадки — у Старовижівському районі, по одному випадку в Луцькому та Ратнівському районах. З усіх захворівших – 6 дітей (60%).

Для діагностики лямбліозу проводять лабораторне дослідження калу на наявність самих паразитів, або частіше їхніх цист та серологічні дослідження-виявлення специфічних антитіл IgM та IgG в сироватці крові. Лікування складається з кількох етапів, є комплексним та крім протилямбліозних препаратів включає симптоматичну терапію. Обов’язковим є повторне обстеження калу на цисти лямблій після завершення курсів лікування.

Профілактика лямбліозу, як і будь-якої кишкової інфекції повинна бути направлена на усунення факторів передачі цист лямблій. Це покращення соціально-побутових умов, обов’язкове дотримання санітарно-гігієнічного режиму в дитячих дошкільних, лікувально-профілактичних закладах та харчових об’єктах, покращення якості питної води, рівня комунального благоустрою населених пунктів, правил утримання свійських тварин (в тому числі котів, собак та ін.).

"Кожному треба пам’ятати, що дотримуючись елементарних правил особистої гігієни та харчування попереджує ризик зараження не тільки лямбліозом, але й іншими інфекційними та паразитарними хворобами", – застерігають у ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України» та інформують населення, що паразитологічна лабораторія установи проводить дослідження на виявлення збудників паразитарних захворювань з об’єктів довкілля та в біоматеріалі людини і надає консультативну допомогу щодо правил відбору та здачі біоматеріалу на дослідження, профілактики паразитозів. При випробуваннях використовуються класичні методики.