Економіка України – найвідсталіша на пострадянському просторі, – експерт

Україна найбільш відстала країна в економічному розвитку на всьому постсоціалістичному просторі.

Вона єдина з цих країн, хто навіть близько не наблизив свій внутрішній валовий продукт до показника 1990 року. Про це в своєму блозі заявив економічний експерт Павло Мороз, передає УНН.

"Звичайно, багато хто буде апелювати, що військові дії, окупант, анексія, але навіть якщо ми повернемося на 5 років назад і порівняємо 2013 рік з 1990-м, результат особливо не зміниться", - вказав він.

Цей факт особливо актуальний напередодні формування бюджету, вважає Мороз, хоча вже зараз зрозуміло, що радикальна зміна влади в 2019 році кардинально не відобразиться на підходах до формування бюджетної резолюції-2020.

Це означає, що економічна політика як мінімум до середини наступного року не зміниться, а на початку весни, щойно розсіється дим популізму і спекуляцій на тему, кому важлива державна підтримка, а кому потрібно збільшити податкові зобов'язання - стане зрозумілою картинка розвитку економіки України, каже експерт.

"Міжнародна статистика The World Bank - це підтвердження того, що в економічній політиці України не закладено фундаментальних основ і принципів, дотримуючись яких буде поліпшуватися інвестиційний клімат, а значить рости виробництво національного продукту", - вважає Мороз.

Він звертає увагу на сільське господарство в Україні, показуючи на цьому прикладі, звідки береться і де зараз провисає ВВП.

"Вирощування зерна на експорт - це явно не про розвиток нашої економіки. А ось державні програми підтримки бізнесу з інвестицій в переробку зерна або держпрограми розвитку тваринництва - це висока додана вартість всередині країни, офіційні робочі місця, продукти харчування. І безумовно це прискорення динаміки приросту українського ВВП", - констатує Мороз.

Разом з тим, часта зміна податкового та бюджетного законодавства не сприяє сталому бізнес-клімату, нагадує експерт, а тому скорочення держпрограм або їхнє повне скасування призведе до нерозуміння з боку сільгоспвиробників, які вже пристосувалися до існуючих правил гри.

Недооціненою залишається і сфера IT, продовжує експерт, яка може генерувати прибуток державі, але яка також потребує ефективних держпрограм.

"Середній політичний цикл в Україні - це 4-5 років, тому стратегії будуються, на жаль, не навколо економіки. Основна їхня мета - зберегти політичну владу через підвищення соціальних стандартів, часто на шкоду економічним інтересам. А основним бенефіціаром соціальних виплат (пенсій, субсидій, матеріальної допомоги тощо) є ключовий виборець (це мінімум третина голосів на виборах в 2019 році).

Дуже показово, що попередня влада двічі зазнала фіаско в 2019 році перш за все тому, що в останні роки більш швидкими темпами зростала вартість задоволення фізіологічних потреб українців згідно з пірамідою Маслоу, тоді як рівень доходів ключових виборців ріс помітно меншими темпами", - пояснює Мороз.

Новому Кабміну експерт радить розробити таку економічну стратегію на найближчі 5-7 років, яка реально б враховувала інтереси всіх суб'єктів національної економіки, а це, за словами Мороза:

Перш за все українського споживача! Стимулювання сукупного попиту - це розвиток всієї української економіки: як торгівлі, так і формування інвестиційного ресурсу насамперед для малого і середнього бізнесу.
Український бізнес не платить податки, тому що є механізми оптимізувати оподаткування малому та середньому підприємцю (звичайно ж через ФОПи), а великий бізнес давно має можливості утримувати материнську компанію за кордоном, максимально уникаючи зарегульованого і непостійного українського законодавства.
Державний інститут. Чиновників багато, але мало хто здатний адекватно проаналізувати ситуацію і запропонувати рішення. Тому що мало платять. Гарний фахівець не піде в Мінекономіки або Мінфін вивчати місце українського підприємця на кривій Лаффера; розробляти і впроваджувати державні економічні програми розвитку.

"Головне пам'ятати, що при ефективній економіці формується більший фінансовий ресурс, який держава (читай, влада) може безболісно для економіки і максимально вигідно для себе перерозподілити на підвищення соціальних стандартів", - констатує Мороз.