Переселенців з Польщі можуть прирівняти до учасників війни – Рубльов зініціював законопроєкт

Народний депутат України від партії «Слуга народу» В’ячеслав Рубльов зініціював законопроєкт щодо визнання депортованими тих українців, яких примусово у 40-х роках ХХ ст. виселили з території Польської Народної Республіки.

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки» став першим, який підготував народний депутат України В’ячеслав Рубльов.

За словами нардепа, 9 вересня 2019 року виповнюється 75 років початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр.

«Вказаний законопроєкт у разі його ухвалення забезпечить відновлення соціальної справедливості шляхом створення правових підстав для визнання примусового переселення осіб українського походження у 1944-1951 рр. з місць їх постійного проживання на території Польської Народної Республіки депортацією. Це сприятиме встановленню історичної справедливості та зняттю соціальної напруги щодо вказаного питання, а також шляхом здійснення відшкодування моральних та матеріальних збитків, передбачення соціальних пільг для людей, що постраждали внаслідок депортації», – зазначає В’ячеслав Рубльов.

У пояснювальній записці до проєкту закону, зокрема, йдеться, що офіційно депортація українського населення почалася 9 вересня 1944 р.

У результаті угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення «Про евакуацію українського населення з території Польської Народної Республіки і польських громадян з території УРСР» та Договору між СРСР і ПНР «Про обмін ділянками державних територій» від 15 лютого 1951 року примусово було переселено понад 700 тис. українців-автохтонів.

Політик додає, що на Волині проживає багато тих, хто постраждав внаслідок примусового переселення. Та наполягає, що вказаний законопроєкт не має на меті загострювати відносини між Польщею та Україною.

«Конституційний Трибунал Речі Посполитої Польської 19 грудня 2002 визнав, а Європейський суд з прав людини 22 червня 2004 року підтвердив, що угода від 09 вересня 1944 року «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» не мала жодних правових підстав для її підписання, а дії, пов’язані з виконанням її умов з примусової евакуації, незаконні. У польському законі від 08 липня 2005 року, що регулює відносини між державою та громадянами, примусово переселеними на підставі згаданої угоди, вживається термін «вигнання», що додатково підтверджує, що ці події вважаються депортацією», – наголосив нардеп.

Законопроєктом пропонується передбачити в якості засобу компенсації збитків, завданих депортованим особам, щорічну разову матеріальну допомогу. Крім того на депортованих осіб поширюються пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як для учасників війни, а на членів сімей депортованих осіб – пільги, передбачені зазначеним Законом для членів сімей учасників війни.

Таке поширення пропонується здійснити незалежно від дати народження депортованої особи, оскільки внаслідок депортації більшість переселенців втратила документи, які підтверджують їх перебування на території Польщі. Через цю обставину примусово переселені особи мають значні проблеми з підтвердженням депортації, тому порядок надання статусу депортованої особи встановлюється Кабінетом Міністрів України при відповідному міжнародному співробітництві з Республікою Польща.

Законопроєкт вже переданий керівництву Верховної Ради України.