«Я уникаю сміття та непотрібних речей», – екоактивістка з Волині

Віра Тарасюк з села Рованці – екоактивістка, волонтерка, одна із співзасновниць еко-бренду «SIMPLE».

Про те, як стала зеровейстером та почала розгортати цей рух, йдеться на сайті Боратинської громади.

«Якщо чесно, раніше я не надто переймалася проблемами екології. У підлітковому віці вся моя екосвідомість зводилася до того, щоб викидати відходи у смітник.

Та невдовзі я натрапила на інформацію про шкоду поліетилену, сміттєві полігони, про те, як страждають тварини від одноразового пластику. Це змусило мене замислитись та діяти інакше. Що ж до персоналій та конкретних подій, то першою людиною, від якої я дізналася про zero waste була Маріанна Бойко (Маріанна Бойко – перша українська екоблогерка – ред.). ЇЇ проект «104 дні без поліетилену» буквально розділив моє життя на «до» і «після». Пані Маріанна – перша людина в Україні, яка підняла цю тему через призму особистої відповідальності. Саме вона надихнула мене стати екосвідомою».

Ось уже 3 роки Віра живе за принципом «нуль відходів». Спершу дівчина відмовилася від пластикових пакетів, а нині майже не викидає сміття. Віра переконує, що звести свої відходи до мінімуму набагато простіше, ніж це здається на перший погляд:

«У чому секрет? Я просто уникаю сміття та непотрібних речей. Це і є основна ідея зеровейст: існує 5 правил як поводитися із відходами, однак філософія полягає у тому, щоб менше споживати, не користуватися в побуті одноразовими речами. Я абсолютно відмовилася від поліетиленових пакетів, ходжу у магазин з еко-сумкою або власним посудом, користуюся лише органічною косметикою».

Окрім того, що такий стиль життя допомагає врятувати планету, zero waste ще й суттєво економить сімейний бюджет, спрощує побут та покращує здоров’я, переконує екоактивістка:

«Справді, ставши зеровейстером я почала економити на всіляких дрібницях. Значну суму коштів заощаджую на засобах для ванної кімнати та кухні, оскільки ретельно підходжу до їх відбору. Щодо гастрономічних вподобань – вони теж змінилися. До прикладу, я відмовилася від батончиків сумнівної якості, натомість сама навчилася робити цукерки зі справжнього шоколаду.
Та найбільш разючу різницю я помітила у здоров’ї. Впродовж останнього року я почала менше хворіти і прекрасно себе почуваю, мабуть, це один з найбільших плюсів zero waste».

Для тих, хто також вирішив відмовитися від пластику та жити за принципом «нуль відходів», Віра дає кілька практичних порад та розповідає, з чого варто почати:

«Перегляньте свій смітник. Як би смішно це не звучало, але це дуже дієвий спосіб. Оцініть яке сміття ви утворюєте найбільше і запитайте себе: «Як цього можна уникнути?». Спробуйте замінити пластикові пляшки на багаторазову тару, використовувати термочашки замість пластикових стаканчиків. Поліетиленові пакети – як щодо еко-сумок? Одноразові соломинки – ні, лише скляні, металеві або ж і просто відмовитися».

Дівчина розповідає, що одразу усунути пластик та одноразові речі із життя не вдасться, адже як не крути – це частина нашої повсякденності.

«Тут головне прислухатися до власних відчуттів і бути чесним із собою. Ні в якому разі не треба себе ламати, аби відмовитися від чогось. Це може бути дуже стресово і тільки відіб’є бажання. Переходити до екологічного способу життя слід поступово і комфортно для вас. Але пам’ятайте, що з цим не варто затягувати».