У волинській лікарні оперували на судинах без розрізів. ФОТО

У п'ятницю, 27 вересня, Волинська обласна клінічна лікарня приймала столичних гостей, аби не на словах, а на практиці разом відпрацювати і обговорити сучасні ендоваскулярні втручання в лікуванні оклюзійно-стенотичних уражень периферійних артерій різного генезу. Такою і була назва науково-практичної конференції з елементами майстер-класу.



Як розповідає господар волинської лікарні Іван Сидор, найбільшою проблемою є невчасне звернення хворого до лікарні. А тут усе є: і сучасне обладнання, і кваліфіковані лікарі, які навчаються у Німеччині, Польщі, Швеції.



Головний лікар повідомляє, що такого типу операції для них – не новинка, бо проводять їх декілька років поспіль. Справа – у рівні складності опервтручання та у підходах до нього, новому накладанні швів.

Із розповіді завідувача відділення інтервенційної радіології №2 Волинської обласної клінічної лікарні Юрія Легкодуха стає зрозумілим, що і наші, і київські хірурги (з Інституту хірургії та трансплантології імені О. Шалімова та з клінічної лікарні «Феофанія») матимуть 3 складні випадки опервтручання на артеріях: живота, стегна, гомілки.



Оперативні втручання на судинах проводять за допомогою рентген-ангіографічної системи «Філіпс», придбання якої стало можливим завдяки реалізації субпроєкту МОЗ та СБ «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу у Волинській області».



Журналісти та усі учасники конференції стали свідками самого опервтручання, бо на моніторі у залі бачать і хворого, який каже, що почувається добре, і чують хід думок самого судинного хірурга Павла Гиндича (перший кейс: балонна ангіопластика та стентування судин здухвенного сегменту, реканалізація, ангіопластика та стентування поверхневої стегнової артерії при повній оклюзії).



Прочиняються двері з операційної, і до нас виходить усміхнений молодий хірург Павло Гиндич:

– Внутрішньосудинне втручання такого типу – це коли більшість роботи покладено на обладнання, з яким ми працюємо всередині судини. Таке ж опервтручання легше переноситься пацієнтом, воно не потребує загального знечулення і є безболісним для хворого, – пояснює специфіку роботи. – Результат же такої операції, як і відкритої, – прохідність судини та відновлення кровотоку по нозі.



– Отримавши додатковий кровообіг, кінцівка має поживні речовини і здатність до відновлення та збереження. Сьогодні ми зберегли пацієнту кінцівку, а була вірогідність протягом року її втрати. За статистикою, втрата кінцівки – це 50-відсоткова летальність у найближчі 5 років, – підсумовує судинний хірург.

Оперативне втручання триває орієнтовно півтори години, наступного дня, при доброму самопочутті, пацієнта відпускають додому.



На конференції були присутні офіційні спонсори із Польщі (фірма «Балтон»).