Українці вимагають підвищення зарплат: скільки хочуть

Українці при пошуку роботи за наймом стали вище цінувати свою працю. За даними кадрових порталів, влітку відбувся різкий стрибок між бажаними заробітками потенційних шукачів та пропозиціями роботодавців. Тепер працівники хочуть отримувати зарплати в середньому на 16% більше, ніж їм пропонують, хоча ще півроку тому ця різниця становила всього 8%.

Чому так сталося і що буде далі, пише сайт Українські новини .

За даними одного з сайтів з пошуку роботи, продавцям-консультантам пропонують середню зарплату 9606 грн на місяць, а самі вони готові працювати за все за 8424 грн, або на 12% менше. А, приміром водіям пропонують 20 057 грн, при тому, що вони самі просять всього 14 449 (+38%!).

Але тут можливі і "підводні камені", попереджають експерти. Наприклад, фірмі потрібен водій зі своїм авто, або поточне обслуговування службового автомобіля (крім заправки паливом) може бути за рахунок водія. У більшості випадків буває навпаки: працівник хоче більше, роботодавець пропонує менше. Особливо велика різниця в громадському харчуванні: кухар згоден на 14 384 грн, а йому пропонують 11 274 (на 22% менше), а також для робочих спеціальностей – відповідно 14 418 і 12 899 грн (на 12% менше). Високо себе цінують фахівці інтернет-маркетингу: просять в середньому 17 034 грн, а пропонують їм 15 903 (на 7% менше).

Схожі дані і у ще одного порталу з пошуку роботи. За їхніми даними, середній "пролетар" хоче мати на місяць 14 696 грн, а йому пропонують 11 718 (-25%), середній аграрій готовий "продати" свої руки за 16 330 грн, але йому дають всього 13 846 (-18%), на будівництві ці цифри відповідно 16 630 і 13 562 грн (-23%), в продажах 16 103 і 14 048 грн (-15%), нарешті, у топ-менеджерів 22 478 і 19 712 грн (-14%).

Фахівці ринку праці зазначають, що востаннє таке збільшення різниці між попитом і пропозицією було в другому, третьому і четвертому кварталі 2017 р. і пов'язане воно з отриманням безвізового режиму. Так, якщо в 1-му кварталі 2017-го різниця була всього 6%, то, коли Україні дали безвіз, вона підскочила відразу до 20%, потім знизилася до 18%, поступово опустилася до 12% і нарешті до 8%.

"Після першої хвилі трудової міграції поступово настала рівновага між попитом і пропозицією. Особливо це було помітно в період виборів, коли працівники зменшили апетити і трималися за своє робоче місце. А ось після виборів знову бачимо зростання "хотєлок". Насправді багато хто вказує в резюме зарплату побільше, щоб була можливість для торгу: просять більше, отримують менше. Стосовно роботодавців, то всього 40% вказують зарплату у вакансіях, інші 60% сподіваються домовитися з працівником і часто їм це вдається. Наприклад, пропонують претенденту нижчу зарплату на період випробувального терміну, а за його результатами можуть підвищити, якщо новий співробітник добре справляється. Звичайно, так чинять не всі, є і недобросовісні роботодавці, які не виконують своїх обіцянок. У підсумку новачок або мириться з неминучим, або звільняється", – каже HR-експерт Тетяна Пашкіна.

За її словами, роботодавця теж можна зрозуміти: новий працівник на перших порах менш ефективний, ніж ті, хто давно працює. Наприклад, добре, якщо менеджер з продажу за перший місяць роботи досягне 60% ефективності досвідченого фахівця, за другий місяць – 80% і лише через три місяці вийде на 100%.

Саме з цієї причини і встановлюють тримісячний випробувальний термін, який, до того ж, можуть продовжити. А для керівників з цієї ж причини випробувальний термін може бути до півроку.

До слова, в філіях західних компаній, що працюють у нас, поширена практика переведення стажистів на іншу роботу, якщо він не справляється з тією, на яку був прийнятий. Припустимо, не виходить з продажами, але співробітник схильний до рутинної паперової роботи, добре оформляє договори – в результаті йому пропонують іншу посаду, але за менші гроші.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин також упевнений, що на зростання "апетитів" потенційних працівників вплинула трудова міграція, що посилилася.

"Багато хто, передусім висококваліфіковані працівники, побачили, скільки коштує їхня праця за кордоном і стали вимагати відповідної або хоча б близької оплати в Україні. Тим більше, що ціни у нас зростають, наближаючись до східноєвропейських", – аналізує Пендзин.

За його прогнозами, середня різниця між пропонованими і бажаними зарплатами до кінця нинішнього і на початку наступного року скоротиться, але всередині окремих професій збільшиться.

Вищої оплати стануть вимагати ті, хто займається фізичною працею, оскільки дефіцит робітничих професій стане ще більшим через трудову міграцію і вихід на пенсію старих кадрів. А ось працівникам розумової праці розраховувати на те, що їм вдасться "виторгувати" більше, не доводиться.

Це підтверджують і нинішні дані кадрових порталів. Наприклад, у юристів, де на одну вакансію припадає до трьох претендентів, різниця між попитом і пропозицією становить менше 1%.