«90 відсотків того, залишитесь ви живі чи ні, залежить саме від водія», – луцький нацгвардієць

Водій не лише за фахом, але й за покликанням – саме так характеризують прапорщика Валерія Бабулу, що служить у військовій частині 1141, товариші по службі.

За його плечима – понад 20 років військової служби, більшість з яких – за кермом бронетранспортера, йдеться на сторінці «Військова частина 1141 Національної гвардії України м. Луцьк» у Фейсбуці.

Напередодні Дня автомобіліста і дорожника гвардієць розповів нам про тонкощі своєї професії, а також участь в Операції об’єднаних сил на сході України.

Фах водія бронетранспортера Валерій Бабула здобув ще у вісімнадцятирічному віці, перебуваючи на строковій службі. Але за його кермо сів у 2004 році. Для нього, пригадує луцький гвардієць, це було справжньою подією: «До того, як сісти за кермо БТРа, я керував УАЗом, їздив на інших автомобілях. Та коли опинився всередині «бетеера», одразу відчув – ось це сила, це моє».

З того часу Валерій почав, як-то кажуть, відточувати свою майстерність, читати спеціалізовану літературу, спілкуватися з фахівцями й представниками екіпажів інших БТРів. Та справжній бойовий досвід здобув у 2014 році.

«Улітку нас відправили на навчання у Харків. Там ми удосконалювали техніку водіння, командної роботи екіпажів на БТР-4, практикувалися на полігоні. Вже зовсім скоро довелося демонструвати здобуті знання на практиці, в боях під Ясинуватою та Дебальцевим. Під час першого бою нам прострілили башту, і вийшов з ладу бойовий модуль. Та бій тривав. У нас було уже троє поранених. Як-не-як, але ми їх вивезли на пошкодженому БТРі, заднім ходом, відстрілюючись вручну. Виїхали і, дякуючи Богу і цій бойовій машині, усі лишилися живими», – пригадує гвардієць.

Важливе завдання було і на дебальцевському напрямку. Екіпаж БТРа, у складі якого був Валерій Бабула, прикривав дорогу у селі Нижнє Лозове, що у кількох кілометрах від Дебальцевого, коли колони українських військових виходили з населеного пункту.

«Наше завдання полягало в тому, щоб не дати противнику увійти через нашу дорогу і у разі спроб – одразу давати відсіч. Було важко. Ми бачили, як заходили їхні танки. БТР проти танка... то нереально. Ми розуміли, що дебальцевський напрямок вкрай важливий для бойовиків, бо в місті знаходиться стратегічна залізнична розв’язка. Але стояли до останнього і не здавались», – продовжує згадувати Валерій Бабула.

Бути з машиною на «ти», любити техніку та професійно реагувати на усі її «капризи» – у цьому запорука успіху водія, переконаний військовослужбовець.

«90 відсотків того, залишитесь ви живі чи ні, залежить саме від водія. Він повинен швидко реагувати та вміти швидко ухвалювати рішення. А також знати свій автомобіль «зсередини», щоб орієнтуватися у будь-якій ситуації та вміти «виїхати» з неї», – додає він.

Напевно, саме багаторічний досвід, відповідальність та любов до обраної професії допомогли цьогоріч луцькому екіпажу БТР за участі Валерія Бабули стати кращим серед екіпажів БТР в Західному оперативно-територіальному об’єднанні.