Волинянка підбирає котів і вигодовує їх козячим молоком

Валентина Бубало із села Метельне Ківерцівського району Волині має співчуття і добру душу, бо не може пройти повз нещасного покинутого котика.

Про це пише «Вісник».

Пухнастиків труять, стріляють

Журналістці Мирославі Косьміній Валентина Михайлівна розповіла, що і чоловік не проти пухнастиків, дочка теж глядить їх.

– Оце Бджілка моя йде, а це Любчик. Ще є Топочка, Машенька, Циган, Мурчик, Рижик, Пуся… Киць-киць-киць, – береться кликати своє котяче царство. Коти поволі сходяться у садок, труться біля ніг хазяйки, деякі з дерев звично стрибають їй на плечі. Усі в нашийниках, доглянуті.

– Скільки ж їх у вас? – цікавлюся.

– Та небагато, – каже Валентина Михайлівна. – Колись 25 жило, а зараз менше – десять лише. Он відразу троє киць десь пропало. Знаєте, які то люди скрізь бувають: можуть і потруїти, і вбити. Колись один чоловік застрелив мою кішечку, бо здалося йому, що вона на його курчат стала полювати. Тому я ніколи і нікому своїх котів не віддаю. Як подумаю, що хтось мою Топочку чи Цигана бити буде й копати, страшно стає...

Підібраних тварин вона називає на людський манер – прийомними. А є ж іще «свої», вважай, повноправні члени родини. Каже, що якби їй на очі не потрапляли голодні та хворі коти, вона б не мала їх стільки, бо не може переступити через тих бідось, шкодує усіх. У хаті для них спеціальні туалети поставила. Козу завела. Господарі не любителі молока, а от котикам – насолода. Кури теж, по суті, для хвостатих несуться.

– Казали люди, що ви й корм для котів мішками купуєте?

Валентина Михайлівна враз стає серйозною:

– А от це брехня! Купляю час від часу, але не мішками і не на всю свою пенсію. У мене ж дочка студентка, мені її вчити треба! За що б це я її змогла тягнути, якби я всю пенсію на корм для котиків спускала?

«Комір» з котика – ліки від тиску

Пані Валентина каже, що у кожної кішки, як і в людини, свій норов та характер. Тож знає, до кого як підійти і що кому сказати. Хтось з котів ревнивий, а хтось дуже ображається. Такого, мовляв, бійся зачепити – піде і більше не повернеться.

– Коли мені було 50 років, якраз на день народження підкинули оцього красунчика Мурчика, – Валентина Михайлівна із захопленням демонструє своїх котів. – А оце Бім: його хотіли втопити, а я не дала. Прийняла до себе. Ельвіра – то господиня, й іноді мені здається, що вона розуміє, про що ми говоримо. Якось чоловік каже: «Треба було б поїсти щось, а так ліньки вставати». Наша Ельвіра круть кудись, а потім приходить і мишу чоловікові під ноги – тиць! На, мовляв, їж, ти ж хотів!

А ще жінка має багато літератури про котів, передплачує журнали про домашніх улюбленців. Тобто темою цікавиться. Одразу і порадою поділилася: найкращий засіб від тиску – котячий «комір». Принаймні, вона собі високий тиск тільки так і збиває. Як тільки почувається погано, одразу котика собі якогось на плечі садовить. А той уже сам як комір розтягується. Або й з профілактичною метою так робить – по дві-три хвилини кілька разів у день. Але застерігає – коти допомагають тільки тим, хто їх любить. Тож якщо не любите муркотиків, ніякий комір з них вам не допоможе…