На Волині хочуть закрити тублікарню

У Хотешові на Камінь-Каширщині хочуть закрити тублікарню. Таке рішення обласні чиновники аргументують дороговизною утримання медзакладу, фактичною відсутністю у ньому пацієнтів та загальним поліпшенням епідеміологічної ситуації.

Про це пише Леся Мінібаєва у районній газеті "Полісся".

Днями до хотешівського відділення легеневого туберкульозу №6, що діє з 1970-го року як профільний медзаклад, завітали представники обласного управління охорони здоров’я.

Генеральний директор комунального підприємства “ВОФМЦ” Волинської обласної ради Іван Нискогуз під час зустрічі з медколективом зазначив, що основною причиною такої реформації є відсутність хворих, уражених недугом, а відтак утримувати приміщення з персоналом немає доцільності.

Посадовець також зазначив, що міжнародними стандартами, яких дотримується Міністерство охорони здоров’я України, обумовлено чітке розмежування хворих з різними типами туберкульозу. А це означає, що згадані пацієнти не можуть перебувати в одній лікарні з метою уникнення перезараження один від одного. Крім того у хотешівському відділенні не можуть забезпечити діагностику для мультирезистентних (передають хворобу іншим) хворих та необхідні для них консультації різнопрофільних лікарів.

Разом з тим Іван Нискогуз зауважив, що також переймається питанням, аби закриття закладу безболісно відобразилося на долі кожного члена трудового колективу.

— Унаслідок медичної реформи, прописаної урядом, скорочуємо вже друге відділення в області. Першим припинив своє існування профільний заклад у Лукові. Нині наше завдання — знайти оптимальний вихід для усіх учасників процесу. Можливо, хтось із вас захоче переїхати до Луцька і там працевлаштуватися, або ж податися на роботу до райцентру, — сказав пан Нискогуз.

Щоправда, чи є там вакансії для хотешівських медиків, наразі ніхто не знає напевне.

Тим часом наведені пояснення посадовця працівників відділення жодним чином не втішали, відтак їхньому обуренню не було меж. Люди розуміють, що ніхто їх не чекає ні в Камені-Каширську, ні в обласному центрі.

Заслужена лікарка України Людмила Гірченко — одна з тих, хто чи не найбільше вболіває за долю медзакладу. Досвідчена фахівчиня пропрацювала тут з чоловіком цілих 48 років.

— За період роботи ми встигли замінити на приміщенні покрівлю, пробили артезіанську свердловину, замінили котли та збудували нові очисні споруди. Рішення обласних керівників неабияк спантеличило наш колектив. Однак, що вдіяти за таких умов? Більше того, якщо заклад припинить функціонувати, то що ж буде з самою будівлею, яку стільки років беріг та чепурив Ярослав Іванович (головний лікар — ред.), — мало не зі слізьми на очах мовить Людмила Олександрівна.

Стурбованість колективу туберкульозного відділення розділяють також голова районної ради Віктор Сус та депутат облради Валерій Дунайчук. Разом пропонують і спільний вихід із ситуації.

— Щоб не втратити споруду, — зазначає Віктор Іванович, — насамперед необхідно перевести її та амбулаторію з обласної комунальної власності у районну. Для цього необхідно також заручитися сприянням управління охорони здоров’я і депутатів. По тому у це приміщення можна перемістити територіальний центр соціального обслуговування, що нині діє у Камені-Каширському. Таким чином вдасться вберегти будівлю та працевлаштувати медичний колектив.

Така пропозиція місцевих посадовців дещо заспокоїла медиків. Проте чи вдасться зреалізувати запропонований план щодо перепрофілювання закладу і коли це відбудеться, достеменно не відомо. Тим часом законодавча процедура передбачає звільнити трудовий колектив відділення вже до 14 лютого 2020 року.

Ще до кінця цього року присутні у такому ж складі пообіцяли зустрітися знову, щоб поділитися напрацюваннями та обговорити подальший розвиток ситуації.