Не можу вибачити, – дружина Веремійчика, який трагічно загинув, написала зворушливий лист про коханого. ФОТО

Дружина луцького посадовця Олексія Веремійчика, який трагічно загинув на озері Люб'язь написала взорушливий лист-спомин коханому.

Свої переживання Анна Веремійчик опублікувала на сторінці Олексія у фейсбуці, де чи не щодня пише йому вірші.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Ти там, я тут, і це нас розриває», – дружина покійного Олексія Веремійчика

"Це важко, коли весь організм болить, а плакати немає сліз... В цьому неідеальному світі я прожила 14 сочних, яскравих років в шаленій любові, де попри все, розумію, що він оберігав мене в усьому, і що його любові, фантазії та піклуванню була поставлена планка – максимум.

Він розчинявся в нас обох, і, Боже, як так... я тепер не можу пояснити: немає людини і забране відчуття любові, і сенс всього пропадає. Хочеться, щоб так міцно-міцно стиснув і сказав: "вибачте, котенятка". І, Боже, я зараз так плачу... Ми ніколи не були фізично довше один без одного, ніж зараз.

Всі наші біди, хвороби і проблеми проходили в міцних обіймах. Мені подобалося зранку ловити той погляд, коли я ще сплю, а він милується мною і вкладає коси, а я не можу відкрити вії до кінця, бо мені здавалось, що я стривожу цей момент. Як тепер без цього жити і за що боротись, у чому сенс без відчуття тепла?

І ми не вкладались в ніякі рамки, бо то була наша шалена і безумна до кінця історія кохання... Як писав Льошик в одному з останніх листів мені: "ти добралась до мого генетичного коду, і я відчуваю ці зміни, як маленькі прояви шизофренії, немов ти живеш в мені і від цього мені так добре..."

Як же болить... Ми були як наркотик один для одного, психічно-фізична залежність. То була гармонія сили і слабкості, він відкрив мені все: і хороше, і погане. Не можу себе вибачити, чому його відпустила, відчуваючи все, мені варто було сказати: "не їдь", і він би не поїхав, але я придушила свої почуття і відпустила з посмішкою та обіймами.

З того моменту в середині мене пустота, немає відчуття страху, просто не бачу ніякого сенсу... нівчому і ніде..."

Нагадаємо, у жовтні 2019 року, на озері в Любешівському районі зник безвісти директор департаменту сім'ї, молоді та спорту Луцької міськради Олексій Веремійчик.

З самого ранку 13 жовтня на озері працювали дві водолазні групи ДСНС. А всі небайдужі продовжували прочісувати навколишню місцевість з надією, що чоловік таки доплив до берега.

Водолази-рятувальники обстежили близько 20 тисяч квадратних метрів дна на озері Люб’язь, але не знайшли Олексія Веремійчика.

У понеділок, 14 жовтня, вранці на озері Люб’язь на Любешівщині волинські рятувальники продовжили пошуки безвісти зниклого Олексія Веремійчика. До пошукової операції долучились волонтери, родичі та знайомі зниклого чоловіка, працівники поліції та Національного парку «Прип’ять-Стохід».

До пошуків безвісти зниклого у волинському озері Люб’язь в Любешівському районі Олексія Веремійчика долучилися львівські кінологи. Кінологічна волонтерська спілка пошуку людей пропрацьовувала ділянки чагарників навколо озера.

Тіло Олексія знайшли 16 жовтня 2019 року на озері Люб'язь в Любешівському районі неподалік місця, де він пірнув. Поховали посадовця 18 жовтня у селі Городище Луцького району.