На волонтерок, яких водій висадив з автобуса, нардеп хоче написати заяву в поліцію

Нардеп, заступник голови комітету ВРУ з питань свободи слова Євгеній Брагар хоче написати заяву на Ярину Чорногуз та Анастасію Конфедерат до ГУ Нацполіції України за утиски російської мови.

Про це повідомила волонтерка, засновниця батальйону "Госпітальєри", народна депутатка та голова Тимчасової спеціальної комісії з питань правового захисту ветеранів війни Яна Зінкевич у фейсбуці.

"Кілька днів тому парамедик Ярина Чорногуз та її посестра-аеророзвідниця Настьонко Конфедерат повертались із похорону загиблого воїна 10 гірсько-штурмової бригади Миколи Сорочука.

Ми можемо тільки здогадуватись, в якому пригніченому, жахливому стані дівчина повертається додому з панахиди за коханою людиною. З панахиди за воїном, вбитим російським снайпером у День Соборності України. У святий для цієї країни день.

І в автобусі на Західній Україні, яка вважається форпостом патріотизму, в автобусі вмикають російський серіал. Що має відчувати дівчина у такій обстановці?

Ярина попрохала вимкнути російський телепродукт, але водій категорично відмовився", – пише Яна Зінкевич.

Як відомо, Ярина та Анастасія, отримавши відмову на прохання не катувати їх російським фільмом під час поїздки, були змушені вийти з автобуса і добиратись до столиці самостійно.

"Перевізник відреагував адекватно: повернув кошти, провів розслідування та застосував санкції до водіїв. Але вже після того, як все, здавалось би, закінчилось, заступник голови комітету ВРУ з питань свободи слова Євгеній Брагар вирішив написати заяву на Ярину та Анастасію до ГУ Нацполіції України за утиски російської мови, апелюючи до 161 статті ККУ", – пише народна депутатка.



Нардепка підкреслює, що стаття 36 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" чітко говорить, що послуги у сфері транспорту в Україні надаються державною мовою.

"Якщо водій вважає трансляцію серіалу "послугою", то має подбати про те, щоб ця "послуга" була надана українською мовою. Крім того, згідно з Законом України "Про кінематографію", для публічного показу фільмів (а показ у транспорті є саме публічним показом) необхідно отримувати державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму в Державному аґентстві України з питань кіна. Чи мав водій або транспортна фірма таке посвідчення? Чи перевірив депутат його наявність?" – розмірковує Яна Зінкевич.

"Слугам народу" корисно було б також почитати Конституцію України, стаття 19 якої говорить, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Пасажир аж ніяк не зобов'язаний дивитися те, що йому насильно нав'язує водій, навіть якщо це відповідає "вишуканим смакам" більшості пасажирів. Пасажир може хотіти їхати в тиші, без зайвих світлошумових ефектів, у нього може боліти голова чи йому може бути потрібен відпочинок, зрештою сам фільм може псувати настрій і створювати дискомфорт. Пасажир оплачує проїзд, а не квиток до "кінотеатру на колесах" і має повне право вимагати вимкнути фільм. Водій має дбати про комфорт усіх пасажирів і на вимогу навіть одного пасажира одразу ж припинити показ фільму", – роз'яснює авторка допису.

Жінка не йме віри, як може депутат від "Слуги народу" написати заяву за утиски російської мови на Ярину Чорногуз, яка роками створювала такі проєкти захисту української мови, як "Мовомарафон", "Переходь на українську", знімала мотиваційні відео, працювала над документальними кінофільмами, влаштовувала всеукраїнські акції та доклала колосальних зусиль для розвитку нашої солов'їної мови.

"У мене питання: скільки зусиль доклав депутат Євгеній Брагар до встановлення правди у справі вбитого автивіста Артема Мірошниченка у Бахмуті? Чи пам'ятає він, за що загинули страшною смертю Володимир Рибак та 16-річний Степан Чубенко? Чи висловив пан Брагар ноту протесту, чи зробив він щось для того, аби вбивці 15-річного Данила Дідика, який просто ішов, використовуючи своє демократичне право на мирні мітинги, у лавах святкової ходи, не були відпущені безкарно в Росію?" – додає Яна Зінкевич.

Волонтерка впевнена, що ми повернулись до тих часів, коли утиски української мови, української свідомості, української ментальності знову сприймають як норму – і це не є нормально.

"Це кощунство на фоні смертей людей, які захищали цю мову не лише у наші часи, але й у далекому минулому. Чи уcвідомлюєте ви, яким буде наступний крок? Вбивства, каліцтва, теракти, побутовий булінг за те, що ти спілкуєшся державною мовою, може стати суспільною нормою. Будуть страждати люди. Будуть страждати громадяни України, які живуть в Україні і спілкуються державною мовою. Таке вже було – за часи правління Януковича і його посібників на кшталт Табачника, який навіть історію нашу переписував на догоду Москві. Мову забороняли понад сотню разів – але народ завжди оберігав її. Наша мова – це не просто набір слів з певною лінгвістичною ознакою, це сакральна річ, скроплена нашою кров'ю", – вважає волонтерка.

Яна Зінкевич не просто обурена, а закликає особисто заступника голови комітету ВРУ з питань свободи слова Євгенія Брагара не писати заяву на громадянок України, які вступались за українську мову, бо, за її словами, це буде репресією рівня Сталіна.

"Бо тоді в багатьох постане питання, а слуга якого народу Євгеній Брагар? Чи достойна ця людина бути на такій посаді у Верховній Раді? Бо «нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди». Зараз, я заступаюсь за Ярину та Настю не лише як народний депутат та голова Тимчасової спеціальної комісії з питань правового захисту ветеранів війни, а й як ветеранка російсько-українські війни, як командир батальйону "Госпітальєри". Бо мені є різниця, і я не буду мовчати, коли депутат не лише не знає нашого законодавства, а й виправдовує злочин.

І я закликаю підтримувати таких активістів, як Ярина Чорногуз, які плекають мову у різних куточках нашої країни. Вони захищають набагато важливіше, ніж право вибрати фільм в автобусі: вони захищають серцевину нашого спільного генетичного коду - наше право на свободу, право на самоідентифікацію і право на захист від окупанта, якою б зброєю він не вбивав наш народ - гібридним мас-культурним продуктом чи кулями на фронті", – додає Яна Зінкевич.