Розповіли, як почувається пацієнт, якому ковельські лікарі пересадили серце. ФОТО 18+

Чоловікові, який після смерті врятував вдвох людей, було 42 роки. Він теж колись був військовим. Помер від інсульту. Його дружина, сестра і мама дали згоду на донорство. Їм, кажуть лікарі, навіть не довелося довго розповідати про важливість такого рішення, вони погодилися одразу, бо захотіли, щоб навіть після смерті їхня рідна людина продовжила жити. Операцію з пересадки органів зробили у ковельській районній лікарні.

Як нині почуваються пацієнти, розповіла журналістка Ірина Заславець у фейсбуці.

Нагадаємо, про операцію з трансплантації серця Ірина Заславець розповідала у сюжеті "Вікна. Новини".


Святославу – 59. У минулому він водій швидкої. Пережив два інфаркти, останній – на роботі. Тиждень із болем в грудях він іще возив і носив пацієнтів, не підозрювавши, що серце критично вражене. Йому сказали – врятує лише трансплантація. І вже 12 годин у його грудях б’ється здорове серце. Святослав усміхається і просить наступного разу в реанімацію принести йому кави.

Дмитрові – 40. Він військовий на пенсії. Вчить діток рукопашного гопака, очолює національно-патріотичний центр «Волинська Січ». Два роки Дмитро був на гемодіалізі, у надії отримати донорський орган об’їзд в Запоріжжя, Київ. Каже, навіть уявити не міг, що так пощастить вдома, у Ковелі. Поряд з Дмитром дружина Іра, вона всю ніч просиділа під операційною – в сльозах, а зараз уже усміхається в реанімації. Нирка працює. Дмитро каже: його найбільші уже реальні плани – подорожувати. Просить наступного разу взяти його з собою на Говерлу.

"Я не втомлюся повторювати: трансплантація для мене – це диво, яке повертає до життя тих, хто вже втрачає надію. І відбувається воно лише завдяки найбільшому прояву людяності - підписанню згоди на донорство", – зазначає Ірина Заславець.

Чоловікові, який після смерті врятував двох людей, було 42 роки. Він теж колись був військовим. Помер від інсульту. Його дружина, сестра і мама дали згоду на донорство. Їм, кажуть лікарі, навіть не довелося довго розповідати про важливість такого рішення, вони погодилися одразу, бо захотіли, щоб навіть після смерті їхня рідна людина продовжила жити.

Пам’ять чоловіка, перш ніж взяти його органи, в операційній вшанували хвилиною мовчання. А в реанімації сьогодні і Дмитро, і Святослав дякували рідним за це їхнє рішення. Рішення, завдяки якому тепер житимуть.