У селі під Луцьком хворих не лікують, а відправляють в аптеку, – соцмережі

У медпункті в селі Прилуцьке хворих дорослих і дітей відправляють в аптеку.

Про це на своїй сторінці в фейсбуці написав Володимир Маць.

Свій допис він назвав – "Нова реформа медицини в селі Прилуцькому старостинського округу міста Луцька (2020 року)".

"Я не думав писати цього поста, але мене змусила сама лікар Згоранець Ольга Миколаївна. Хай тепер читає цей пост її керівництво і приймає міри до такого горе лікаря", – почав розповідь Володимир Маць.

Минулого тижня він зайшов у медпункт в селі Прилуцькому та запитав чи є Кеда Марія Леонівна. У відповідь йому сказали, що немає, після чого пан Володимир попросив у лікаря, щоб та накапала йому каплі від серця чи дала "Валідол".

"Я їм пояснив, що цілий день рубав дерева, кущі на кладовищі в селі Прилуцькому і щось мене після того прихватило серце і зараз сильно болить голова, піднявся тиск. Після чого лікар, яка говорить російською та молода медпрацівник Струк Віталія Анатоліївна відповіли мені, що в них немає, що в них все платне і сказали іти в аптеку та купувати все там", – йдеться в дописі.

Володимир Маць пояснив медпрацівницям, що не брав із собою гроші на кладовище. Не надавши чоловікові допомоги, навіть не вимірявши тиск, він пішов з медпункту.

"Вийшовши з кабінету, мені стало ще гірше, бо я розстроївся ще від такого відношення лікаря. Коли я став іти, люди побачили, що мені погано і дали мені свої ліки. Через певний проміжок часу мені стало легше, і я помаленьку пішов на цвинтар. Все-таки є в цьому світі небайдужі люди, велике вам дякую. Я тільки не можу одного зрозуміти, як так, що в медпункті навіть немає ліків від серця, щоб надати першу допомогу людині?! Виходить, якщо людині стає зле та із собою не має грошей, то що – вмирати? Є ж поки тимчасова сільська рада, староста, який тимчасово виконує обов'язки, що ж тоді вони там роблять та за що відповідають?!" – дивується Володимир Маць.

Чоловік додає, що місяць тому був випадок, коли він зайшов в той самий медпункт та був свідком, коли директор школи привела учня і просила, щоб обробили рану "Перекисю" та дитині нічим не допомогли, бо перекисю в них немає.