Читає власні вірші напам’ять: 104-річна волинянка поділилась секретами довголіття. ВІДЕО

104-річна Дуденко Євдокія Якимівна мешканка Володимира-Волинського читає власні вірші напам’ять і разом із друзями готує до друку книгу спогадів.

Про це повідомляє "Суспільне Волинь".

Народилася жінка у Донецькій області, а на Волинь потрапила після Другої світової війни.Визначальним для своєї долі називає місто Краматорськ.

"Там вперше стала за вчительський стіл, там познайомилась з Андрієм Івановичем Дудком – вчителем, там народила Аллочку, там застала війна", - каже довгожителька Євдокія Дудко.

До дрібниць Євдокія Якимівна пам’ятає 22 червня 1941-го року, коли на країну напали нацисти. Тоді, каже, на фронт забрали чоловіка, а її з донькою та 30-ма вихованцями дитячого будинку евакуювали до Сибіру. Після війни подружжя півтора роки жило у Німеччині, там служив чоловік, а в 1947-му родина оселилася у Володимирі-Волинському.

Більше сорока років жінка присвятила себе вчительській справі. Своїм вихованцям Євдокія Якимівна писала вірші. Так, розповідає, готувалася до виховних годин. За працю педагога удостоєна відзнаки "Відмінник народної освіти".

Зараз Євдокія Дудко мешкає одна, через вік вона не покидає власної оселі. По господарству жінці допомагає соціальна працівниця. Частими гостями, каже, є подруги.

Секретом свого довголіття Євгенія Дудко називає любов до життя: "Бо я не провела ні одного дня без толку, я педучилище закінчила, бо в’язала тонкі кружева і продавала, в мене не було кому помагать. Казав мені мій Андрюша, що, мабуть, нема такого на світі, що ти не вмієш робити".

Зараз довгожителька стежить за тим, що відбувається на її малій батьківщині – Донеччині. І мріє про мирну та щасливу Україну.