Волинянин розповів, як самоізолювався після заробітків

Одним із ключових карантинних заходів запобігання поширенню коронавірусу, крім носінням масок та дотриманням соціальної дистанції, є самоізоляція. Це передусім стосується людей, які повернулися з країн Європи. Звісно ж, можна почути, що не всі дотримуються зобов’язань, які давали при перетині кордону, та все ж позитивних прикладів вистачає. Житель Любомльщини розповів, як влаштував самоізоляцію, повернувшись із заробітків.

Про це пише газета «Наше життя», передає Кордон.

Співрозмовник видання — один з тих, хто нещодавно повернувся із заробітків і свідомо вирішив тимчасово ізолюватися і від сусідів, і від родичів. Щоправда, свою історію він погодився розповісти по телефону на умовах, що його ім’я, прізвище і місце проживання не будуть розголошені.

— Ще зовсім недавно я вирішив підтримати флешмоб, започаткований у фейсбуці українцями, які перебувають за кордоном «Я залишаюсь за кордоном заради здоров’я рідних та близьких», — ділиться співрозмовник. — Але після прийняття у Польщі антикризового закону змушений був повертатися додому. Хоч офіційно пропрацював у Варшаві на будівництві майже три місяці і мав всі необхідні документи. Залишатися далі — означало отримати щонайменше півроку депортації. Хоч-не-хоч, а довелося зі своїм колегою Сергієм вирушати до рідного дому.

Додому заробітчани повертались своїм автомобілем і проблем з перетином кордону не виникло: після підписання всіх відповідних документів, зокрема, про самоізоляцію їх впустили до України.

— Працюючи у Варшаві, на роботу я добирався громадським транспортом: на метро або ж трамваєм, — розповів чоловік. — Тож цілком логічно, що перетинався з великою кількістю людей. Відтак, по приїзді одразу, щоб не наражати на небезпеку сім’ю, вирішив влаштувати для себе карантин. Де він буде проходити, визначався недовго: приїхав у своє рідне село (нині мешкаємо у сусідньому, розташованому за кілька кілометрів), де зводимо будинок. На нашому будівельному майданчику зараз є літня кухня, там й оселився. Хоч вона ще недобудована, але найнеобхідніше тут є: плита для приготування їжі, вода, диван. Все, що потрібно для перебування на самоізоляції, привезли ще до мого приїзду: сало, вермішель, хліб, інші продукти, словом все, чим багата наша комора. Також тесть привіз інструменти та матеріал для продовження будівництва, а дружина на додачу до продуктів передала ще й книги, аби не нудьгував на свято або у неділю. Навіть Інтернетом користуюся завдяки одному із сусідів, який поділився паролем доступу, за що я йому дуже вдячний.

Чоловік розповідає, що не залишає межі забудови. Все, що знадобиться йому привозять родичі, залишають біля воріт, а він потім забирає. З сусідами теж спілкується через паркан на безпечній відстані.

— Карантин виявився корисним ще й тим, що за час, доки перебуваю в ізоляції, встиг переробити чимало роботи на будівництві, до якої раніше руки не доходили, — посміхається чоловік. — Ось мине кілька днів, і у Великодну Суботу я нарешті повернуся до своєї сім’ї, до коханої дружини і маленьких діток.

Наостанок співрозмовник радить усім, хто нині повертається з-за кордону на свята, зробити так, як він: влаштувати двотижневий карантин.

— Розумію, що не в кожного є можливість самоізолюватися в окремій будівлі, але, принаймні, спілкування з рідними можна на ці два тижні обмежити, якими б здоровими ви не почувалися. У такий спосіб ви вбережете сім’ю і родину від небезпеки.