У Луцьку підтоплює колишній монастир, де зараз живуть люди

У Луцьку на вулиці Йова Кондзелевича, 5 руйнується пам’ятка архітектури.

Нині у будинку, де розташований музей братства, затоплене підземелля, на стінах - грибок, зі стелі осипається штукатурка, пише "Суспільне".

Цьому будинку - понад 400 років. Це - найстаріша муровану будівля в Луцьку, яка збереглася до нашого часу, — розповідає ігумен Никодим, намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря. Монах веде нас у затоплений підвал. Там — прогнилі дошки, пляшки, старі вікна.


“Можливо, ще планувалося, що ці вікна ще будуть використовуватись, але коли вода піднялася, то вже ні. Кафель з грубки є. Все виносилось сюди і тепер воно в такому стані”,- каже Никодим.

У підземеллі — до півметра води, розповідає ігумен Никодим. Далі священик не йде. Каже – там глибше.

“Вода повертається. Основна задача взнати джерело - чи це ґрунтові води. Хоча, ми бачимо, що ґрунтові води,- ось в Стиру рівень води впав. То такий рівень не мав би бути. Чи це опади, які стікають із труб і сюди потрапляють.Чи це каналізаційні десь проривають”,- додав намісник.

Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради, Петро Троневич: “На мою думку - це підтоплення не є природнім. Скоріше за все, вода попадає з водопровідних мереж. Тому що рівень грунтових вод в цій частині міста значно нижче. Сьогодні ми знаємо всі рівень води в річці Стир. Він досить низький. І поряд Глушецький міст — там сухо”.

За словами Петра Троневича, водопровідні мережі в старій частині міста — поіржавілі й зношені.

“Коли вони тріскалися, яким чином ремонтували. Хомути якісь одягали чи якийсь кілок забивали. З часом ці ремонти ставали непридатними і не виконували свої функції, і вода попадає в грунт”,- розповідає Петро Троневич.

У цьому будинку мешкає два десятки людей. Як розповіла мешканка будинку, яка проживає тут сорок років, Тетяна Брайловська, капітальний ремонт тут ніколи не робили.

“У під’їздах тріщини, зверху падає штукатурка, в підвалі стоїть вода. Перший поверх увесь у грибку. Так само і на другий поверх грибок піднімається. Там жильці в той підвал, де колись могли щось зберігати, овочі, якісь закрутки, але туди вже кілька років ніхто не спускається, не ходить. Так само внизу, там такі решітки, вентиляція, можливо тудою сміття з вітром залітало”, - говорить Тетяна.

Мешканка будинку по вулиці Йова Кондзелевича, 5, Анна Глива: “У мене немає що ремонтувати, у мене площа — дуже маленька. У мене, немає навіть ванни. Що там ремонтувати. У мисці миюся”.

“Я думаю, що самі мешканці цього будинку можуть зробити водовідведення атмосферних вод в ливневу каналізацію. Це не є дорого. Я не вважаю, що будинок в нормальному стані. Це є монастир, це не є житло. Не може цей будинок бути сучасною квартирою, яка б відповідала всім сучасним вимогам”,- говорить Петро Троневич.

Згідно із проектно-кошторисною документацією кілька років тому на реставрацію будинку і на ліквідацію підтоплень підземель передбачили 6 мільйонів гривень, станом на зараз потрібно не менше 10 мільйонів, каже Петро Троневич. За його словами, люди нині живуть в монастирі Василіанів.

“Це житло не їх. Я не розумію їх небажання щось зробити для свого будинку. Вони захарастили все горище, коли ми перекривали дах, з нього було вивезено 5 камазів сміття. Закидали своїм побутовим сміттям підвали. Коли в мешканців з’явилося бажання приватизувати ці квартири, а приватизувати неможливо, бо це будинок заборонений до приватизації, то вони дійшли аж до Верховного суду. Аби в них було таке бажання до ліквідації цих незручностей як до приватизації, то я думаю, що це можна зробити”, каже Петро Троневич.

Жителька будинку на вулиці Йови Кондзелевича, 5, Тетяна Брайловська: “Нам так сказали, якщо цеглинка впаде, то нічого страшного. Ви її на цемент і назад посадіть. А хто так сказав? Це ми робили ремонт і нам так сказали із відділу охорони культурної спадщини. Це -спеціалісти, які сказали, що нічого то, воно буде триматися”.

Займається туризмом, Богдан Климчук: “Видно зразу, що вода заповнюється моментальна після того, як ми її викачали. Ми робили відмітки і видно було, наскільки швидко, вона піднялася. Наразі дуже дешево цю проблему точно не вирішиш. Тому що надзвичайно швидко набирається ця вода. Враховуючи те, що ми її нюхали і ходили туди, то все таки, що це не є каналізаційна вода. Якби це була каналізація, то це було б набагато простіше вирішити це питання. Це скоріше за все води, які набираються тут, можливо якісь підземні підтоплення”.

Богдан Климчук каже: вважає, що проводити екскурсії у підземеллі Луцького братства можна, але зараз це небезпечно.

“Я б туди людей водив би зараз. Тобто якщо людина усвідомлює всі ці речі, небезпеку, без проблем, вона одягає чоботи і це можна в такому форматі. Але, перед тим влітку потрібно зачистити усе це”, - розповідає Богдан Климчук.

Аби повністю реставрувати приміщення і облаштувати підвали для залучення туди туристів, буде шукати грантові гроші, каже Богдан Климчук.