Священник, діджей, нацгвардієць: як армія змінила життя лучанина

Священник, музикант, військовий. Здається, ці речі зовсім непоєднувані між собою. Однак Сергій Заводський доводить протилежне. Після закінчення школи пішов вчитися у духовну семінарію. Паралельно захопився музикою і навіть почав виступати в ролі діджея. Та коли прийшла повістка в армію – усе життя буквально перевернулося з ніг на голову.

Через кілька місяців після призову підписав свій перший контракт з військовою частиною 1141 Національної гвардії України. Не минуло й року, як отримав погони молодшого сержанта. Про це пишуть на фб-сторінці Військової частини 1141 Національної гвардії України м. Луцька.

Сергію Заводському 21 рік. Змалечку його виховували в атмосфері поваги та любові до Бога й ближнього. Щонеділі разом з батьками ходив до церкви.

«У Свято-Георгіївському монастирі завжди панує особлива атмосфера. Тут спокій і гармонія тонко переплітаються з історією, адже побудований він на місці відомої битви під Берестечком (тепер це територія музею-заповідника «Козацькі могили»). Якось намісник монастиря архимандрит Олексій запропонував мені стати прислужником і я погодився», - розповідає гвардієць.



Коли постало питання вибору майбутньої професії, вирішив розвиватися у цьому напрямку. Так після закінчення 11-го класу вступив у Рівненську духовну семінарію. Та у старших класах з’явилося ще одне захоплення – музика.

«Усе почалося зі шкільних дискотек, - пригадує Сергій. - Спочатку я «крутив» музику на ноутбуці вручну. Коли почав глибше вивчати цю справу, реально захопився. Дізнався про спеціальні програми, апаратуру, контролери, з якими працює діджей. І воно мені почало подобатися це зведення треків, це міксування. Музика для мене – це не просто захоплення, це мій стиль життя. І коли створюю певну атмосферу тією музикою, яка мені подобається, я щасливий, я «кайфую»!



Друзі (а серед них і священники) дивуються, як хлопцеві вдається поєднувати непоєднуване: вчитися у семінарії, бути діджеєм, а тепер ще й служити у Нацгвардії. Він усміхаючись каже: просто так склались обставини.

«Думав, що буду священником. І можливо, так і сталося б, якби не армія. Прийшла повістка, через кілька місяців, вирішив підписати контракт. Ще через кілька – поїхав вчитися у Золочів на сержанта. За останній рік моє життя фактично перевернулося з ніг на голову. Тепер я хочу розвиватися у військовому напрямку. Військова справа – то моє!» - запевняє Сергій Заводський.

Через рік він закінчить духовну семінарію і здобуде вищу освіту. Однак на досягнутому зупинятися не хоче. Не виключає, що й в Академію НГУ вступить. А через кілька років, можливо, і перші зірки на погонах з’являться.