Волинянин розповів про свій шлях боротьби з коронавірусом

Волинянин Ігор Подзізей розповів про перебіг коронавірусної хвороби.

Про це він написав у фейсбуці.

Нагадаємо, ексдиректор володимир-волинської школи Ігор Подзізей збирається судитися з медиками, які розкрили журналістам лікарську таємницю.

Волинянин подякував багатьом знайомим і незнайомим людям за підтримку і, оскільки про його захворювання вже написали журналісти (хоча згодом прізвище з публікації видалили), вирішив розповісти, як виявив недугу і як діяв у цій ситуації.

Початок хвороби він описав так:

"Симптоми: відчув по обіді головний біль, поміряв вдома температуру була 37,3. На ніч вже було 38 чи й трохи більше.

На наступний день уже пішов по процедурі, що впроваджена в країні (вас не огляне ніхто, окрім сімейного лікаря). Зідзвонився з сімейним. Пішов на фільтр.

Окрім температури жодних інших симптомів не було! Жодних. Особливо про тих, що пишуть, розповідають чи показують по ТБ.

Ні кашлю, ні нежиті, ні задишки, горло не боліло. В легенях чисто. Саме це стало приводом, що тест спочатку робити не захотіли. Але я мав знати і відкинути цю версію, бо ж пандемія в світі. Тому довелося шукати можливості.

Експрес-тест був від'ємний. Відібрали і так званий ПЛР.
І почалося очікування та лікування ГРВІ. Симтоматика інша, окрім температури, не проявлялася.

Отже, вдень 37 - 37,7 на ніч 38,2 - 38,5. Чай, таблетки, гарячі чашки, порошки.

Збивав парацетамолом. Після 4-х днів додали антибіотик (таблетований) та зробили знімок.

Лікаря вже не було, але хлопці сказали, що нічого подібного на запалення немає і щоб не переживав. Потім описав - сказали бронхіт.
Найбільше, що не температурив - це з вечора до обіду наступного дня.

Один раз навіть вирішив, що нарешті одужав - почав хазяйнувати - приводити до порядку себе і оселю. Але на ніч температура приходила.

Спочатку невисока – 37,5, а потім знову 38 і вище.

За 5 днів змінив таблетований антибіотик на ін'єкційний.
Весь час чекав результат тесту.

На 9 день від здачі тесту, орієнтовно о 21 годині, отримав дзвінок від сімейного лікаря. Відразу зрозумів, що з хорошим так пізно не телефонують... Це була неділя.

Симптомів інших так і не з'явилося. Інколи пшикав ніс. І відкашлював гнійні кульки, але був цьому лише радий, бо рахував, що нарешті щось зрушив і почалось одужання.

На 11 день хвороби прийняв рішення лягти в лікарню".