Онкологи сказали, що зробили все можливе: хвора на рак лучанка просить про допомогу

Волинські онкологи відмовились продовжувати лікування 37-річної лучанки, матері двох дітей Ірини Козак. Сказали, що «зробили все, що могли» і порадили «пити обезболююче та чекати зустрічі з Богом».

Жінка, мама двох дітей, благає про допомогу, сподіваючись на порятунок за кордоном.

Свою історію Ірина розповіла ІА Волинські новини.

Декілька років поспіль молода жінка поки безуспішно бореться із раком шийки матки. Її стан і справді важкий – повністю відмовили нирки, а пухлина проросла у сечовий міхур. Однак, навіть після відмови київських медиків призначати протокол лікування, Ірина не здається й продовжує боротьбу за життя, сподіваючись на порятунок за кордоном.

За її словами, після невдалого опромінення й так ослаблені хворобою тканини почали відмирати – розпочався некроз, утворився внутрішній свищ.

«У Волинському онкодиспансері мене опромінювали. Я просила дати мені направлення на новий лінійний прискорювач, але мені сказали, що, мовляв, я худенька – вистачить і старого. Через деякий час я стала почувати себе зле. Піднялася температура, розпочались сильні болі. Уже у Києві мені розповіли, що «лампами» мені пропалили внутрішні органи, тканини і розпочався некроз. Коли ж я підійшла до лікаря, яка мене у Луцьку опромінювала, то вона сказала, що це хвороба мене їсть, не визнала лікарської помилки», - розповідає жінка.

Окрім того, у обох нирках Ірини стоять нефростоми. Простіше кажучи, уражений хворобою сечовий міхур та нирки не функціонують, тож природня рідина збирається у спеціальні «мішечки»-приймачі.

«І у Києві, і у Луцьку медики сказали, що нічим мені не можуть допомогти. Продовжувати хіміотерапію і опромінення через важкий стан пацієнтки відмовились. Із прописаного лікування – лише підтримуюча терапія та обезболення.

Наразі мій стан можна оцінити, як дуже важкий, проте я все ще хочу жити. А мої двійко синів хочуть бачити маму здоровою та усміхненою. Я не можу ось так просто сісти, скласти руки і чекати зустрічі із Всевишнім, як мені порадили лікарі. Саме тому я планую лікування за кордоном. Але для того, щоб мене прийняли, мені потрібно вилікувати некроз. А це величезні кошти. Окрім того мене мучать пекельні болі, тому я змушена увесь час колоти собі обезболююче. Наша сім’я не є бідною, але, на жаль, усі фінансові ресурси нашої родини вичерпані», розповіла Ірина.

Реквізити для допомоги Ірині Козак:

ПриватБанк 5168757351504875-Петриканин Лариса Леонідівна (мама Ірини),

ПриватБанк. 4149499124387513 -Козак Ірина Романівна,

КредоБанк 5355175501554034 -Петриканин Катерина Василівна (сестра Ірини).