Замінування у Луцьку рік тому: що відомо про ці випадки сьогодні

Сьогодні, 13 червня вибухотехнічній службі України виповнюється 25 років.

Волинські вибухотехніки торік у цей день шукали вибухівку у храмах, лікарнях та школах. Влітку 2019-го Луцьк сколихнула серія хибних повідомлень про замінування.

Суспільне Волині зібрало спогади людей, які стали учасниками торішніх подій: рятувальників, вибухотехніків та медиків.

Також кореспонденти намагалися дізнатися, чи покарали псевдомінерів?
Минулого року у період з 31 травня по 13 червня волинські правоохоронці перевірили на наявність вибухівки 234 об’єкти. Серед них - лікарні, храми, дитячі садки підприємства та житлові будинки. Евакуювали сотні лучан.

31 травня 2019-го в Луцьку в поліцію близько 16-ї години надійшло повідомлення про замінування майже 10-ти об’єктів: Луцького замку, Генконсульсва Польщі, Кафедрального собору, районної лікарні, декількох торгових центрів та автозаводу. Усі повідомлення про замінування були хибними.
Наступні кілька днів команда волинських вибухотехніків переїздили з одного "замінованого" об’єкту до іншого. "Це було дуже складно морально. Автобуси, люди плачуть. Ніхто не розумів, що відбувається", - пригадує торішні події керівник вибухотехнічного відділу Нацполіції Волині Ігор Заболотний.

Вибухотехнік розповідає, найважче було у лікарнях. Їх мінували чи не щодня. "Коли люди хворі, комусь роблять операцію, а всіх потрібно евакуювати, бо ми працювали на об’єктах коли вони вже були порожні", - каже Ігор Заболотний.
Луцьку бібліотеку імені Олени Пчілки "замінували" 4 червня 2019-го. Нині працівниця читальні пригадує, як пережила той день разом із колегами. "У бібліотеці тоді перебувало до шести десятків працівників і до двох десятків читачів. З собою взяли документи, одяг і вибігли надвір. Це зайняло до 10 хвилин", - розповідає заступниця директора книгозбірні Наталія Рибачук.

Рятувальник Мирослав Пастух каже, що добре пам’ятає початок літа 2019-го. Загалом на Волині за минулий рік 94 рази виїздили на замінування. У червні було 84 виклики.

"Черговий караул частини виїжджав на кожен із цих замінувань і готовий був прийняти міри щодо ліквідації пожежі чи замінування", - пригадує рятувальник.

Як розповів завідувач оперативної диспетчерської Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Станіслав Лінік, за минулий рік волинські медики 109 разів виїжджали за повідомленнями про замінування.

10 червня рятувальники отримали повідомлення про вибухівку в усіх школа і дитсадках Луцька. Також, упродовж дня вибухівку шукали на вокзалі, Луцькому зоопарку, десятках житлових будинків, в котельні на вулиці Володимирській, через що частина міста тоді була без гарячої води.

Волинські правоохоронці виїздили на кожен виклик. Тоді, начальник управління превентивної діяльності Володимир Солоненко зачитав пресі один з листів, які надходили на адресу правоохоронців та рятувальників:

"Російською мовою: Увага, вибухи відбудуться у житлових будинках міста Луцька за адресами… і вказані конкретні адреси".

За усіма фактами про неправдиве повідомлення про підготовку вибуху відомості тоді були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України.

13 червня 2019-го, речниця прокуратури Волині Наталія Мурахевич розповідала журналістам:

"Зважаючи на можливе вчинення цих злочинів громадянами інших держав, подано запити про правову допомогу до міжнародних організацій – Європолу та Інтерполу".