Брат і сестра загиблого волинського Героя пішли служити у нацгвардію

Валентина і Андрій Соколюки – брат з сестрою. Разом вони проходять військову службу за контрактом у військовій частині 1141 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Підписали свій перший контракт і стали військовослужбовцями не випадково.

На таке рішення надихнула життєва історія і звитяга їхнього брата, Героя України Андрія Волоса.

Історію гвардійців Валентини та Андрія розповіли на сторінці Військової частини 1141 Національної гвардії України міста Луцька у фейсбуці.

З початком російської збройної агресії проти України волинянин Андрій Волос 9 разів намагався добровольцем потрапити на фронт, але щоразу йому відмовляли через брак досвіду.

У 2016 році, дев’ятнадцятирічний юнак таки підписав контракт і пішов захищати територіальну цілісність України на схід. Але 28 червня 2018 року загинув у бою на Донеччині неподалік Горлівки, намагаючись прикрити собою командира роти. Його патріотизм, наполегливість і сподвижність слугували взірцем для оточуючих.

Валентині Соколюк 22 роки. Стільки ж було Андрієві Волосу, коли той загинув. Продовжити справу брата вирішила і Валентина.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Передайте мамі, що я її дуже люблю»: історія бійця, якого посмертно нагородили орденом «Золота Зірка»

«Втрачати рідних тобі людей, особливо у такому молодому віці, вкрай важко. Ми постійно підтримували з Андрієм зв’язок, навіть коли він пішов на схід. Брат гордився тим, що став військовим і захищає територіальну цілісність України. Його розповіді про військову службу надихали мене. Про те, що пішла служити ні краплі не шкодую», – розповіла дівчина.

Андрієві Соколюку – 18. Щойно став повнолітнім, підписав контракт із Національною гвардією України. Разом з Валентиною служить у патрульному підрозділі військової частини.

«Спочатку думав випробувати свої сили у поліції. Але коли не стало Андрія і Валя пішла служити, я остаточно вирішив – буду військовим. Колись Андрій говорив, що ми – творці власної долі. І сидячи на дивані, спостерігаючи збоку за тим, що робиться в країні, успішного майбутнього не побудуєш. От і я вважаю, ми повинні власним прикладом, ділом і працею розбудовувати нашу державу, а не тікати десь за тисячі кілометрів і розповідати, які ми герої», - переконаний гвардієць.

Андрій та Валентина – гідний приклад служіння українському народові. Пліч-о-пліч вони йдуть життєвими стежками, виконують службово-бойові завдання і запевняють: країна сильна тоді, коли згуртований народ.