Український мінімум, або Як прожити за 67 гривень на добу

Прожитковий мінімум минулого тижня підвищили. До 2118 гривень на місяць. В законі прописали, що саме і скільки грамів мають їсти українці.

Чи можна прожити на ці гроші з’ясовували журналісти Ірина Коваленко, Яна Слісарчук і Наталя Фібріг, пише УНІАН.

Загалом, прожитковий мінімум – вартісна величина, достатня для забезпечення нормального здоров'я людини мінімальним набором продуктів харчування і непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Для цього в законі прописали, що саме і скільки грамів маємо їсти. Наприклад, сала – чітко 2 кілограми (на рік) і не більше! Також чомусь маємо з’їсти на рік не надто корисного маргарину аж 2 кілограми. Цукру - аж 24 кіло. Тобто по два щомісяця. Плюс 13 кілограмів кондитерки.

«Як на мене, здоров’ям тут не пахне. Та я вирішила спробувати пожити тиждень на цей мінімум», - розповідає кореспондент ТСН.Тиждень Ірина Коваленко.

Прожитковий мінімум на тиждень – 520 гривень. Певну частину доведеться витратити на продукти – недорогу крупу, хліб, оселедець до картоплі, кефір, яйця, кава…

«Замість гречки, яка вже по 30 гривень за кіло, беру втричі дешевшу – пшеничну. Хліб узяла теж не дорогий – 11 гривень за половинку. Фрукти. Черешні мені точно не по кишені. Беру дешеві банани. Овочі. На чотири помідори, думаю, вистачить – вони вже суттєво подешевшали.

Рибу люблю більше, ніж м’ясо, але червона «кусається», тож беру недорогий оселедець. А до нього – молоду картоплю. З молочки беру кефір, на вечір - саме воно. До каші підуть сардельки. Думаю, на тиждень пів кілограма вистачить. Ще десяток яєць – на яєчню вранці і просто зварити. Кави - куди ж без неї - і трохи шоколадних цукерок – грамів 200, - розповідає про свої закупи Ірина.

- Ще так хочеться в таку спеку побалувати себе морозивом! Візьму одненьке. І загальний чек – 302 гривні. Тож лишилося – небагато».

В нашому законодавстві прописано і те, що і як довго маємо носити з одягу. Наприклад, одна сукня на 7 років. На чотири роки – один купальник. А от взуття немає, хоч гроші на його ремонт передбачені. З культури – передплата газет і журналів та купівля шести книг на рік. І до перукаря – теж шість разів на рік. А от завести хатнього котика чи песика – зась.

«За тиждень я чимало ходила пішки, відмовившись від маршруток і лишивши тільки метро. За сім днів – чотирнадцять поїздок, вийшло 112 гривень. За місяць вийде 448!», - розповідає Ірина Коваленко.

Та крім цього ще треба було викроїти гроші на комунальні послуги та оренду житла, якщо вам не пощастило зі спадком бабусі. «Сім днів їсти майже одне й те саме – задоволення таке собі, - зізнається Ірина. - Картоплю з оселедцем розтягнула рази на три. Кашу із сардельками вже довелося їсти чотири дні. Сніданки з яєчнею і кавою були ще більш менш, а от вечері з кефіром, яйцями і сардельками, чесно, взагалі не надихали. Але висновок такий: вижити - саме вижити – можливо».

Своєю чергою кореспондент ТСН.Тиждень Яна Слісарчук у Сполучених Штатах розповідає, що в США немає поняття «прожитковий мінімум»:

«Тут є «мінімальна зарплата за годину». З 2009 року вона по країні незмінна - 7 доларів 25 центів. Порахуємо звичайний робочий день: 8 годин 5 днів на тиждень - 1160 доларів на місяць. Для американських цін сума невелика, особливо для родини з дітьми. А ще й податки: американці платять їх самі, тож з цієї суми треба віддати державі 12 відсотків, щоправда, їх можна скоротити, якщо вирахувати податкові пільги». Наприклад, в магазині беремо небагато - дюжину яєць, кілограм дешевої риби, трохи шинки, пів кіло сосисок, кіло бананів, кіло помідорів (і не варто чекати від них запаху чи смаку, фермерські коштуватимуть втричі дорожче), а також рису, кави, молока, картоплі, хлібу і цукерок.

«Це не надто здоровий кошик, але доволі економний. Та навіть він коштує вже 34 долари. Понад 900 гривень», - зауважує Яна.

Якщо добиратися через пів міста, метро, в середньому, обійдеться в 3,5 долари за поїздку, автобус - 2 долари, множимо на робочий тиждень в обидва боки - 220 доларів на місяць.

«Оренда однокімнатної квартири в передмісті Вашингтона – 1500 доларів. На мінімальну американську зарплатню цього просто не можна собі дозволити. Тому доведеться обійтися кімнатою, або винаймати житло з кимось на пару», - розповідає Яна Слісарчук.

Окрім федерального мінімуму, кожен штат встановлює свій. Він не може бути меншим, а от більшим - буває. Наприклад, у Вірджинії та Мериленді він становить – 9,75 та 11 доларів, відповідно. А в столиці, Вашингтоні (поруч з ними) – з 1 липня мінімальна зарплата 15 доларів. На місяць виходить 2400, тож на квартиру вже вистачає.

В Європі теж існує базове забезпечення.

За словами кореспондента ТСН.Тиждень Наталії Фібріг в Німеччині, в поточному році базове забезпечення в цій країні виросло на 8 євро. Мінімальний прожитковий мінімум у Німеччині тепер – 432 євро на місяць. Це тільки на їжу, одяг, меблі і розваги. Тому що оренда житла, медичні послуги та майже вся комуналка – це також базові потреби – оплачуються окремо. Розраховувати на ці гроші можуть люди, які довгий час не можуть знайти роботу. Або ж люди з низькою зарплатою. Або пенсіонери з низькою пенсією.

432 євро на місяць – багато це чи мало?

«Ну, дивіться, середня зарплата середнього німця після виплати податків і внесків у 2019 році була близько 2000 євро. Я дуже узагальнюю, бо зарплати по країні дуже різняться, а податковий клас залежить від безлічі нюансів. Але просто, в загальному, з цих двох тисяч євро ще треба заплатити за житло, комуналку, медичну страховку», - розповідає Наталія.

432 євро базового забезпечення на людину розраховують так – на продукти харчування та безалкогольні напої виділяють 150 євро на місяць. На придбання одягу і взуття – майже 38 євро. Стільки ж – на проживання, як рахунок за струм (і тут починаються проблеми). Адже електрика в Німеччині дорожчає і рахунки за світло часто забирають більше, ніж передбачено державою. Крім того, 432 євро на місяць (в гривнях це 13219), на думку німецьких соціологів, це мало. Адже якось прожити на них можна, однак повноцінно – непросто.

«Щоби почуватися повноцінним членом суспільства, вважають тут, треба відчувати себе повноцінним членом суспільства, треба мати можливість вийти в кафе з друзями або купити морозива на прогулянці. Для цього треба мати в гаманці більше грошей. Щонайменше, 520 євро (15912 грн) базового забезпечення», - розповідає Наталія Фібріг.
Саме таких грошей вимагають від уряду чимало німецьких громадських організацій. Цікаво, у скільки обійшовся Наталі у Берліні той самий продуктовий кошик, як в Києві та Вашингтоні.

Якщо йти за списком, кілограм картоплі у Німеччині коштує 1 євро, банани по 97 центів. Помідори – 4 штуки – майже 1 євро. Хліб для тостів – 1,29. 100 грамів меленої кави – 1,56. Шоколадні цукерки – майже 2 євро. Пів кіло сосисок – три євро. Оселедець по 1,27 за 200 грамів. Літр кефіру – майже 2 євро. Пачка макаронів – 1,6 євро. Десяток яєць – 1,27. Загалом вийшло майже 17 євро. На наші – це понад 500 гривень.

Тож найдешевший набір продуктів вийшов у нас, на другому місці - Берлін, а Вашингтон - найдорожчий у нашому рейтингу. …Погодьтеся, з’їсти морозива і посидіти у кафе – будь-кому і в Україні до смаку.

Кореспондент ТСН.Тиждень Ірина Коваленко теж не втрималась. Протягом тижня купувала морозиво, воду, а також випила кави з колегою в кафе.

«І від мого мінімуму лишилось 8 гривень», - каже вона. Наразі Міністерство соцполітики України хоче збільшити прожитковий мінімум до фактичного. Відомство веде підрахунок реального мінімуму і він становить 4,5 тис гривень. Утім підняти його – означатиме підвищити і решту соцвиплат, пенсій, зборів, які прив’язані до прожиткового мінімуму.

Але на це десь потрібно взяти 300 мільярдів гривень, яких в економіці України немає.