Україна за 15 років не зможе виплачувати громадянам пенсії

Очільник уряду наголосив на необхідності запровадження в країні накопичувальної пенсійної системи

Повідомляє Перший кабельний.

Очільник уряду зазначив, що причиною цього може стати демографічна ситуація в Україні, адже кількість працездатного населення поступово скорочується.

"...Буде мало працездатних людей і багато пенсіонерів. Співвідношення буде 1/2. Що це означає? Що доведеться податки вдвічі збільшити для того, щоб компанії і ви (звертається до студентів, - ред.) могли утримувати нас, пенсіонерів на тому рівні, який є сьогодні... Ми не зможемо платити пенсії майбутнім пенсіонерам через років 15. Це звичайна математика", - заявив Шмигаль.

Він наголосив на необхідності запровадження накопичувальної пенсійної системи на додаток до наявної солідарної.

Нагадаємо, Міністерство соціальної політики України пропонує збалансувати солідарну пенсійну систему накопичувальним рівнем: відрахування на майбутню пенсію робитимуть не лише роботодавці, а й громадяни.

Додамо, починаючи з 2004 року в Україні діє система пенсійного страхування в сучасному вигляді, яка формально поділяється на три рівні. Планується, що в майбутньому пенсійні виплати будуть формуватися з трьох незалежних джерел, що збалансує пенсійну систему та підвищить рівень життя українців похилого віку.

Перший рівень – солідарна система. Із заробітної плати відраховуються 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ), кошти надходять до Пенсійного фонду України та відразу перерозподіляються та виплачуються нинішнім пенсіонерам, накопичення коштів при цьому не відбувається.

Третій рівень – система добровільного недержавного пенсійного страхування.

Пенсійні внески в даній системі здійснюються вкладником на добровільних засадах до недержавних пенсійних фондів (НПФ), кошти обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку та на них нараховується інвестиційних дохід. Таким чином, НПФ – це інструмент пенсійного страхування, де кожен має можливість самостійно впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.

Другий рівень системи пенсійного страхування, про який йде мова – обов’язкова накопичувальна система. На відміну від третього рівня вона передбачає не добровільні, а обов’язкові щомісячні відрахування із заробітної плати працівника (починаючи з 2% та щорічно зростаючи на 1% до 7%).

Суть накопичувальної системи полягає саме у “накопиченні” коштів особою на відповідних рахунках. Кошти можуть накопичуватися як на рахунках Накопичувального фонду, так і на індивідуальному пенсійному рахунку недержавного пенсійного фонду.

Відрахування будуть здійснюватись до обраного учасником Накопичувального фонду та/або сертифікованого недержавного пенсійного фонду (НПФ).

Накопичувальний фонд повинен створюватись Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Адміністративне управління буде здійснювати виконавча дирекція Пенсійного фонду, а управління пенсійними активами здійснюватись компаніями з управління активами. Тобто учасників накопичувальної системи будуть інвестувати не пенсійні фонди самотужки, а окремі компанії з управління.

Застрахована особа, яка сплачуватиме (або за яку сплачуватимуть) страхові внески до Накопичувального фонду, буде мати право спрямувати ці страхові внески до будь-якого недержавного пенсійного фонду.

Кошти будуть потрапляти на персональні рахунки громадян, де вони обліковуватимуться, інвестуватимуться, генеруватимуть дохід та збільшуватимуть розмір майбутніх пенсійних виплат.

Якщо накопичувальна система почне працювати, учасник накопичувальної системи зможе отримати довічну пенсію або одноразову виплату на додаток до пенсії у межах солідарної системи.

Значною перевагою такої системи є успадкування накопичених пенсійних заощаджень, а також повного або часткового використання до настання пенсійного віку, у разі критичних життєвих ситуацій, необхідності оплати освіти дітей або придбання нерухомого майна тощо. Також однією з переваг є те, що для захисту пенсійних активів застрахованих осіб допуск на другий рівень буде лише тих недержавних пенсійних фондів, які відповідають необхідним критеріям, які чітко визначені законодавством.