"До нас легше достукатися", - голова фракції "СВІДОМИХ" у Луцькій районній раді Юрій Циганюк. ІНТЕРВ'Ю

У Луцькій районній раді п’ятеро депутатів є членами фракції «Громадянський Рух «СВІДОМІ». Ця політична сила не є всеукраїнською, однак у цьому і є їхня перевага, – вважає голова фракції Юрій Циганюк. Крім нього, «СВІДОМИХ» представляють депутати Олександр Бондар, Євгеній Мікоян, Христина Назар та Оксана Урбан.

Повідомляє Конкурент.

Юрій Циганюк розповів про особливості районної ради нового скликання, пріоритети роботи депутатів та перспективи, які чекають на Луцький район та його мешканців у майбутньому. Інтервю опублікували на сайті Луцької районної ради.

– Юріє Павловичу, ви вже були депутатом Луцької міської ради, маєте досвід депутатської діяльності. Скажіть, якою є Луцька районна рада 8-го скликання?

– Для мене районна рада не 8-го скликання, а абсолютно нового скликання, адже запрацювала в умовах об’єднання районів. Особливістю є те, що у ній представлені політичні сили загальнонаціональні і лише одна місцева – «Громадянський Рух «СВІДОМІ».

Якщо порівнювати із моїм попереднім досвідом у міській раді, то скажу, що в райради повноваження надзвичайно обмежені, урізані, бюджет надзвичайно складний, малий, тому нам доводиться працювати у нових умовах, шукати можливості виконати свою головну функцію – максимально сприяти завершенню реформи місцевого самоврядування.

– Які основні пріоритети «СВІДОМИХ» в районній раді?

– Оскільки ми – місцева політична сила, тому до нас легше достукатися, адже ми менш залежні від загальнодержавних тенденцій, менш заполітизовані, а тому – більш практичні.

Серед головних напрямків діяльності фракції – розробка стратегічного плану розвитку району в його нових межах. Це нові можливості, нове бачення… Над цим і має працювати районна рада спільно із райдержадміністрацією, щоб напрацювати хоча б десятилітній перспективний план розвитку і знати, куди ми рухаємось, що робимо і які результати нас чекають.



– Яким саме, на вашу думку, має бути цей план розвитку?

– Стратегія розвитку має включати у себе пункт екології: ми залежні від неї, бачимо, що загальна ситуація погіршується. Не менш важливим є питання охорони здоров’я: я зараз все більше чую, що проблеми з ФАПамии виникають, з їх фінансуванням, але район слід розглядати як цільну територію, де повинні пропагуватися профілактичні заходи, а медична допомога має бути гарнатована для кожного жителя району.

Як пріоритет я би виділив також транспортну галузь. Ми повинні розібратися в цих питаннях і надати можливість населенню району мати транспортне сполучення з центром, можливо десь варто переглянути маршрути.

– Говорячи про розробку стратегії розвитку Луцького району, ви сказали про співпрацю із райдержадміністрацією. Чи є діалог між радою та РДА?

– Надто мало часу пройшло, щоб дати впевнену відповідь, але за ці 4 місяці певні тривожні сигнали, елементи протистояння я встиг помітити. На жаль, тут відіграє роль людський фактор та загальнодержавна політика. Було б добре позбутися цих впливів і працювати конструктивно на розвиток району. Будь-яке протистояння дає лише мінуси, а спільна робота – результат.

Райрада започаткувала ряд соціальних проектів, зокрема «Соціальне житло». Є сім ФАПів на території колишнього Горохівського району і вже на сесії 15 квітня депутати розглядатимуть проект рішення про їхню передачу на баланс Городищенської територіальної громади. Що думаєте про цю ініціативу районної ради?

Будь-які хороші ініціативи ради Громадянський Рух «СВІДОМІ» буде підтримувати, в тому числі і цю. Я хотів би відмітити таке: скільки у нас закинутих ФАПів? З десяток назбираємо. При загальній чисельності району більш як 400 тисяч мешканців, чи буде програма «Соціальне житло» такою вже помічною?

Я б дивився на проблему ширше: ми не повинні давати рибину, ми повинні дати вудку. В ідеалі районна рада мала б стати координаційним центром, який би надавав консультації і міг би забезпечувати найновішою інформацією громади і координував би ці процеси. Це стосується не лише програми «Соціальне житло».

Так, мені здається, було б легше запроваджувати проекти.

– А як ви ставитесь до ініціативи районної ради надавати безкоштовно приміщення молоді для реалізації їхніх бізнес-ідей?

– Бізнес – це річ саморегульована. Я слабо вірю, що комісії із компетентних людей можуть допомогти розвитку бізнесу. Він йде своїм шляхом, де можна отримувати прибуток. Мій досвід показує, що коли молодь отримувала щось задарма, то її це зовсім не спонукало до роботи. Нехай я помиляюся, але загалом ідея районної ради хороша і «СВІДОМІ» будуть її підтримувати. Головне, щоб молодь проявляла ініціативу.

– Районна рада взяла активний курс на наповнення бюджету через діяльність комунального підприємства «Райтеплобуд». Це не зовсім позитивно сприйняли деякі громади. Як думаєте, чому?

Законотворець нечітко прописав моменти щодо майна спільної власності територіальних громад, саме тому виникло стільки негативу. Районна рада – це майданчик для дискусій, але в моєму розумінні це не господарський орган, відтак господарські справи – не найперше, чим ми повинні займатися.

Вважаю, що найбільш ефективним власником майна буде громада, в якій воно розташоване.

Так, але є об’єкти, які роками не були потрібні громадам, вони руйнуються і немає гарантії, що отримавши це майно від районної ради, громади щось із ним робитимуть.

Згідний, є такі об’єкти, як от недобуд в Горохові. Тут районна рада повинна попрацювати і знайти вихід із ситуації, аби вберегти майно від нищення, хоч це буде непросто.

– Яким ви бачите Луцький район через 5 років?

– Хотів би і бачу Луцький район багатшим завдяки інвесторам. Сьогодні кожна громада зацікавлена в інвесторі, податках. І було б чудово, якби цих інвесторів залучала саме районна рада і ми більше були сконцентровані на цій діяльності, аніж на утриманні майна, яке лишилося.

Крім того, важливо, аби район мав свою стратегію розвитку як нової адміністративно-територіальної одиниці, та щоб працювали програми в царині культури, освіти, бо без підтримки цих сфер складно будувати майбутнє.