Відійшов у вічність митрополит, перший ректор відродженої Волинської духовної семінарії

15 вересня перестало битися серце митрополита Рівненського та Острозького Варфоломія. Про це повідомляє сайт Володимир-Волинської єпархії.

На 69-у році життя після тривалої та виснажливої хвороби відійшов у вічність Високопреосвященніший Варфоломій, митрополит Рівненський і Острозький, який понад чверть століття очолював Рівненську кафедру Української Православної Церкви.

Народився владика Варфоломій (у миру Віктор Володимирович Ващук) 1 березня 1953 року у селі Городне Любомльського району Волинської області в селянській родині. Від батьків він перейняв глибоку віру в Бога та отримав християнське виховання, що і спонукало його все своє життя присвятити церковному служінню.

Навчався в Одеській духовній семінарії, опісля в Московській духовній академії. У 1983 році розпочав служіння у сан диякона, а пізніше - священника. Перший досвід парафіяльного служіння майбутній архієрей отримав на парафії Спасо-Преображенського храму селища Стара Вижівка Волинської області, куди він був призначений настоятелем.

Пізніше Віктор Ващук був призначений секретарем Волинського єпархіального управління, а у вересні того ж року отримав послух настоятеля Троїцького кафедрального собору Луцька. 15 квітня 1989 року отця Віктора було возведено у сан протоієрея.

22 грудня після чернечого постригу отримав ім’я Варфоломій, а у 1990 році був возведений у сан архімандрита.

У 1990 році Господь покликав новоспочилого владику до єпископського служіння. Саме тоді він був хіротонісаний у єпископа Волинського і Рівненського. У квітні того ж року відбувся поділ Волинсько-Рівненської єпархії на Волинську і Рівненську. Преосвященний Варфоломій залишився керувати Волинською єпархією з титулом єпископа Волинського і Луцького.

У цей час розпочинається період відродження Православ’я після десятиліть атеїстичних заборон, і зусиллями владики Варфоломія були відкриті на Волині десятки нових храмів. Завдяки його клопотанню у жовтні 1990 року відбулося відкриття у Луцьку духовного училища, яке через рік отримало статус семінарії. Владика Варфоломій тоді ж став першим ректором відродженої Волинської духовної семінарії.

Невдовзі єпископ Варфоломій був переміщений на Миколаївську кафедру з титулом єпископа Миколаївського і Вознесенського, а через рік очолив Сумську кафедру.

27 липня 1995 року він повернувся на Рівненську кафедру, якою керував до останнього свого подиху.

Останні роки владика Варфоломій мужньо терпів важке випробування, пов’язане з хворобою. Однак, попри фізичні немочі, він прагнув ревно звершувати своє архіпастирське служіння, молитвою і проповіддю охороняючи ввірену йому паству від церковних розколів та інших гріховних спокус. Його відхід у вічність здійснився у мирі з усіма та після звершення Таїнства Соборування і прийняття Святих Христових Тайн.