«Гуманітарна» контрабанда: що ввозять через Волинську митницю під виглядом гуманітарної допомоги

За останні п’ять років на Волинській митниці виявили десятки спроб провезти товари комерційного призначення під виглядом гуманітарної допомоги. Таким чином везли переважно одяг та взуття, а також продукти, медичні засоби і навіть більш «екзотичні» речі, сумарна оцінка яких сягає 70,64 мільйона гривень. Одержувачами таких вантажів були не лише благодійні фонди, але і протестантські релігійні організації та громадські організації, що пов’язані із політиками.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, що під виглядом гуманітарної допомоги та яким чином намагалися провезти через українсько-польський кордон на Волині за останні п’ять років і як на такі ситуації реагують місцеві суди, пише Сила Правди.

Що таке гуманітарна допомога

Існує спеціальна категорія товарів, які в Україні можуть бути звільнені від оподаткування, якщо будуть визнані гуманітарною допомогою.

Відповідно до чинного законодавства, «гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб».

Простіше кажучи, це безоплатна допомога від певної організації в Україні чи за кордоном. Її можуть отримувати тільки організації, внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги, який веде Мінсоцполітики. У цей реєстр можуть потрапити:

підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства;

благодійні організації, створені відповідно до закону;

громадські організації;

релігійні організації;

реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг.

Щоб певний вантаж визнали гуманітарною допомогою, відповідне рішення повинна прийняти спеціальна комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України або обласних державних адміністраціях. Також для цього потрібен цілий перелік документів, в тому числі лист від донора, в нашому випадку закордонної організації, яка передає допомогу. Якщо товар проходить таку перевірку, на нього зокрема ставлять клеймо у митних деклараціях «Гуманітарна допомога. Продаж заборонено».

Проте спокуса зекономити не рідко змушує певні організації зловживати цією можливістю, щоб зекономити на митних зборах. Інколи трапляється, що цю гуманітарну допомогу намагаються продавати.

Як волинські суди карали за несправжню «гуманітарку»

Загалом за останні п’ять років волинські суди розглянули близько пів сотні справ щодо порушення статті 483 Митного кодексу, яка стосується приховування певних товарів від митного контролю перевізниками гуманітарної допомоги. За це рішеннями судів притягували до відповідальності і перевізників, які везли «гуманітарку», і приватні підприємства, громадські та релігійні організації, які були її отримувачами. Загалом у таких справах фігурує майже три десятки українських організацій.

Два рекордних за останні роки порушення виявили 30 березня 2021 року на митному посту «Ягодин». Обидва стосуються німецької організації «Bokerner Clique Humanitare Hilfe Fur Kinderheime In Der Ukraine» та її керівника Зеельхорста Вільгельма Вернера.

Митники встановили, що замість 16 262 одиниць вживаного одягу насправді був одяг з бирками і без ознак використання на понад 18 мільйонів гривень. У другому випадку з тим же вантажем замість вживаного також виявили 12 662 штуки нового чоловічого, жіночого та дитячого одягу в асортименті на 11,82 мільйона гривень.

І в першій, і в другій справі німця визнали винним і оштрафували сумарно на майже 30 мільйонів гривень, а «гуманітарку» мали конфіскувати. Увесь цей товар їхав в Україну для волинської громадської організації «Крило надії» із села Сарнівка.



Ця історія вже набула резонансу у ЗМІ навесні цього року, адже керівницею ГО «Крило надії» є депутатка Волинської облради від «Слуги народу» Яна Гончарук. Також ЗМІ із посиланням на анонімні джерела називали причетним до справи депутата Торчинської селищної ради Богдана Пруса.

Фонд «Крило надії» працює щонайменше з 2015 року і справді надавав певну гуманітарну допомогу в Луцькому районі. Більше того, публікація на сайті колишньої Смолигівської громади демонструє, що Богдан Прус щонайменше одного разу мав зв’язок із «Крилом надії» та «Bokerner Clique».



Гуманітарну допомогу від «Bokerner Clique» у Смолигові приймала родина Прусів
В інших справах порушниками були фонди не лише із Волині. Наприклад, влітку 2021 року Любомльський районний суд постановив, а Волинський апеляційний суд підтвердив, що перевізник із вантажем для благодійного фонду «Сфера доброти» із Тернополя приховав понад п’ять тисяч одиниць одягу на два мільйони гривень. Для контексту, оцінка гуманітарної допомоги, яку він віз офіційно — лише 690 фунтів стерлінгів (приблизно 25 тисяч гривень).

Проте від митників приховували не тільки одяг. У 2019 році на митному посту «Ягодин» затримали товар для благодійного фонду «Єдність» із Рівного. Там виявили незадекларовані меблі, побутову техніку, велосипеди, побутові вироби, на майже 700 тисяч гривень.

Навіть більш спеціалізовані речі ховали від контролю у вантажі для молдавської релігійної асоціації «Vlastar» у 2020 році.

«Під час повного митного огляду транспортного засобу в напівпричепі виявлено не вказані в товарно-супровідних документах 18 упаковок імплантів молочної залози, 3 упаковок по 109 штук бактеріальних абсорбуючих компресів, 3 упаковок бинтів, 1 упаковку із 100 ін`єкційними голками, 109 упаковок лікарських засобів в асортименті, 1 упаковку із 100 шприцами загальною вартістю 231 675 гривень», — йдеться у рішенні Любомльського райсуду.



Трапляються і «дрібніші» приховування, за які теж штрафують. Так, у жовтні 2020 через «Ягодин» везли «вживані одяг, взуття, велосипеди, дитячі товари, кухонне приладдя, будівельні матеріали, підлогове покриття, меблі, сантехніка» загальною вагою 13660 кг брутто та вартістю 1395 євро». Проте митники також виявили у багажі приховані 1000 упаковок вершкового масла, які оцінили на митниці у 5 470 гривень.

Були і випадки «рецидиву». Так у 2017 році луцьку церкву «Царство Боже» разом із Незалежною Христовою Церквою підозрювали у махінаціях із гуманітарною допомогою.

Заступника голови Незалежної Христової Церкви Олександра Потапця навіть визнали винним у службовому підробленні митних декларацій, щоб привезти із ЄС комерційний вантаж під виглядом гуманітарної допомоги.

І ось у 2020 році перевізники знову «нагрішили» із вантажем для «Царства Божого». Як ідеться у рішенні Любомльського районного суду, цього разу приховали 6 611 предметів нового одягу та інших предметів, замаскованих під вживаний, вагою більше 2 тонн і оцінених в 1,285 мільйона гривень. Відправником товару в документах вказано німецьку організацію «Benjamin e.V».

Загалом за п’ять років у таких постановах судів фігурують переважно одяг та взуття, проте також і продукти харчування, медичні засоби, побутова техніка, біжутерія, побутова хімія, предмети домашнього вжитку, підгузки, косметика, сантехніка, покриття для підлоги, фурнітура та інше.

Загальна вартість, у яку оцінили приховані товари — 70,64 мільйона гривень. Проте, в судах першої та апеляційної інстанцій постановили конфіскувати лише частину з того, що нарахували митники, – на 50,56 мільйона гривень.