Топ-6 схем виманювання грошей: як вберегтися від шахраїв
16 червня, 2022, 16:11

З початку повномасштабної війни зловмисники почали просити гроші нібито на ЗСУ або виманювати дані карток, обіцяючи фінансову допомогу, повідомляє Українська Правда.
У Кіберполіції, Держспецзв’язку і Національному банку України також пояснили, як розпізнати шахраїв і вберегтися від них.
Схема 1:
Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь, але є ризик, що сторінку людини зламали шахраї.
Що робити:
- зв'язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення.
Якщо людина не надсилала повідомлення:
- розповісти, що її акаунт зламали;
- порадити змінити пароль до месенджера та увімкнути двофакторну аутентифікацію;
- попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.
Схема 2:
Вам може надійти повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто.
Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків.
Повідомлення зазвичай містить посилання на чат-бот або сайт, де нібито можна дізнатись додаткову інформацію.
Як діяти:
- потрібно отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел;
- не переходити за сумнівними посиланнями;
- не повідомляти конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін та паролі до онлайн банкінгу тощо);
- якщо ж особисту (персональну) інформацію розголошено, потрібно звернутись до банку та заблокувати картку;
- якщо підозрюєте шахрайство – негайно повідомляйте правоохоронців.
Схема 3:
Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати.
Що робити:
- перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори необхідно тільки на офіційних ресурсах;
- обирати післяплату перевезень;
- якщо ви постраждали від шахрайства, заповніть форму на сайті кіберполіції.
Схема 4:
Зловмисники можуть продавати в інтернеті товари, яких насправді не існує, за передплатою.
Як діяти:
- купуйте товари та сплачуйте кошти лише на перевірених сайтах;
- у разі сумнівів, надайте перевагу післяплаті;
- для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лише суму, необхідну для оплати;
- нікому не повідомляйте термін дії картки, CVV та PIN-код;
- при купівлі на платформі оголошень обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи – НЕ переходьте у сторонні месенджери;
- перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс.
Схема 5:
Псевдопокупець може запитати реквізити картки для оплати за ваш товар на дошці оголошень і називати час здійснення переказу.
У цей час напарник зловмисника під виглядом працівника служби безпеки банку може зателефонувати вам і сказати, що для зарахування грошей необхідно "активувати платіжну картку".
Він диктує реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.
Як діяти:
- не повідомляйте стороннім даних картки або даних, що можуть бути використані для підтвердження платежів;
- не виконуйте жодних операцій з верифікації карти;
- у разі сумнівів – телефонуйте до банку за телефоном, вказаним на звороті картки, і уточніть інформацію.
Схема 6:
Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на ЗСУ.
Що робити:
- переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаете особисто і яким довіряєте;
- не переходьте за сумнівними посиланнями;
- не вказуйте на сторонніх ресурсах даних вашої банківської картки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Instagram.
У Кіберполіції, Держспецзв’язку і Національному банку України також пояснили, як розпізнати шахраїв і вберегтися від них.
Схема 1:
Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь, але є ризик, що сторінку людини зламали шахраї.
Що робити:
- зв'язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення.
Якщо людина не надсилала повідомлення:
- розповісти, що її акаунт зламали;
- порадити змінити пароль до месенджера та увімкнути двофакторну аутентифікацію;
- попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.
Схема 2:
Вам може надійти повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто.
Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків.
Повідомлення зазвичай містить посилання на чат-бот або сайт, де нібито можна дізнатись додаткову інформацію.
Як діяти:
- потрібно отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел;
- не переходити за сумнівними посиланнями;
- не повідомляти конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін та паролі до онлайн банкінгу тощо);
- якщо ж особисту (персональну) інформацію розголошено, потрібно звернутись до банку та заблокувати картку;
- якщо підозрюєте шахрайство – негайно повідомляйте правоохоронців.
Схема 3:
Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати.
Що робити:
- перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори необхідно тільки на офіційних ресурсах;
- обирати післяплату перевезень;
- якщо ви постраждали від шахрайства, заповніть форму на сайті кіберполіції.
Схема 4:
Зловмисники можуть продавати в інтернеті товари, яких насправді не існує, за передплатою.
Як діяти:
- купуйте товари та сплачуйте кошти лише на перевірених сайтах;
- у разі сумнівів, надайте перевагу післяплаті;
- для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лише суму, необхідну для оплати;
- нікому не повідомляйте термін дії картки, CVV та PIN-код;
- при купівлі на платформі оголошень обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи – НЕ переходьте у сторонні месенджери;
- перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс.
Схема 5:
Псевдопокупець може запитати реквізити картки для оплати за ваш товар на дошці оголошень і називати час здійснення переказу.
У цей час напарник зловмисника під виглядом працівника служби безпеки банку може зателефонувати вам і сказати, що для зарахування грошей необхідно "активувати платіжну картку".
Він диктує реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.
Як діяти:
- не повідомляйте стороннім даних картки або даних, що можуть бути використані для підтвердження платежів;
- не виконуйте жодних операцій з верифікації карти;
- у разі сумнівів – телефонуйте до банку за телефоном, вказаним на звороті картки, і уточніть інформацію.
Схема 6:
Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на ЗСУ.
Що робити:
- переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаете особисто і яким довіряєте;
- не переходьте за сумнівними посиланнями;
- не вказуйте на сторонніх ресурсах даних вашої банківської картки.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Коментарі: